10

ПОЯСНЕННЯ: Брахмани, кшатрії, вайш’ї і шудри, а також брахмачарі, ґріхастги, ванпрастги та санн’ясі складають вісім варн та ашрамів суспільства, і кожен з них має свої обов’язки, які він повинен виконувати для задоволення Верховного Бога-Особи. Коли плоди такої діяльності офірують Верховному Господу, виконання цих обов’язків називають кармрпаам    —    діяльністю, присвяченою задоволенню Господа. Присвячуючи плоди своїх дій Господу, людина очищує їх від усіх можливих вад і прогріхів. Але якщо вона це робить не з чистої відданості, а під впливом ґуни добра, інтереси її відмінні від інтересів Господа. Чотири ашрами й чотири варни діють задля тої чи іншої особистої вигоди. Тому їхня діяльність належить до ґуни добра, її не можна зарахувати до категорії чистої відданості. Чисте віддане служіння, як описує Рупа Ґосвамі, вільне від усіх матеріальних бажань (анйбгілшіт-ӯнйам). В ньому немає місця для особистих чи матеріальних інтересів. Віддане служіння повинно бути трансцендентним до корисливої діяльності і умоглядних філософських роздумів. Чисте віддане служіння трансцендентнте до всіх матеріальних якостей.

Віддане служіння в ґунах невігластва, пристрасті й добра можна розділити на вісімдесят одну категорію. У відданому служінні є різні форми діяльності, як оце слухати, оспівувати, пам’ятати, поклонятися, підносити молитви, слугувати й віддавати все Господу, і кожну з цих форм діяльності можна розділити на три якісні категорії. Можна слухати в ґуні пристрасті, в ґуні невігластва і в ґуні добра. Так само оспівувати можна в ґуні невігластва, пристрасті й добра і т. д. Три помножити на дев’ять, буде двадцять сім, а тоді ще помножити на три, буде вісімдесят один. Треба піднятися над усіма цими різновидами змішаного, матеріалістичного відданого служіння й стати на рівень чистого відданого служіння, яке описано в наступннх віршах.