17
айна паріочадбгі
парівіта сва-бандгубгі
вчйамно ’пі на брӯте
кла-па-ваа ґата
айна — лежачи; паріочадбгі — що побиваються; парівіта — оточений; сва-бандгубгі — своїми родичами й друзями; вчйамна — бажаючи щось сказати; апі — хоча; на — не; брӯте — каже; кла — часу; па — петлі; ваам — під владою; ґата — пішовши геть.
Опинившись уже в пазурах смерті, він лежить, а навколо нього побиваються родичі й близькі, і, хоча він хоче їм щось сказати, він не може, тому що горло йому зчавлює петля часу.
ПОЯСНЕННЯ: Коли батько сім’ї лежить на смертному ложі, його родичі задля пристойності збираються навколо нього й іноді голосно плачуть, звертаючись до нього: «О мій батьку!», «Друже!» чи «Мій чоловіче!» Стоячи на порозі смерті й перебуваючи в жалюгідному стані, він щось хоче сказати їм, висловити їм свої побажання, але, розчавлений впливом часу, не може нічого сказати і від цього страждає ще більше. Хвороби і забиті слизом груди й горло вже завдають великих мук. Він уже невимовно страждає, але, чуючи звертання своїх родичів, він мучиться ще більше.