14
йа пача-бгӯта-рачіте рахіта аріре
ччганно ’йатгендрійа-ґуртга-чід-тмако ’хам
тенвікуга-махімнам ші там ена
ванде пара практі-пӯрушайо пумсам
йа — хто; пача-бгӯта — з п’яти грубих елементів; рачіте — створеному; рахіта — відокремлений; аріре — в матеріальному тілі; чганна — покритий; айатг — недостойний; індрійа — чуттями; ґуа — якостями; артга — об’єктами чуттів; чіт — его; тмака — складаючись із; ахам — я; тена — матеріальним тілом; авікуга-махімнам — незатьмареної слави; шім — всевідцю; там — тому; енам — Йому; ванде — кланяюся; парам — трансцендентному; практі — щодо матеріальної природи; пӯрушайо — щодо живих істот; пумсам — Верховному Богові-Особі.
Потрапивши в матеріальне тіло, складене з п’яти елементів, я розлучилася з Верховним Господом, і тепер мої якості й чуття служать не за своїм призначенням, хоча суть моя духовна. Верховний Бог-Особа трансцендентний до матеріальної природи і живих істот, Він не має матеріального тіла і завжди утверджений у величі Своїх духовних якостей, тому я шанобливо схиляюся перед Ним.
ПОЯСНЕННЯ: Різниця між живою істотою і Верховним Богом-Особою полягає в тому, що жива істота схильна піддаватися впливу матеріальної природи, а Верховний Господь завжди трансцендентний до матеріальної природи й до живих істот. Коли жива істота потрапляє в царство матеріальної природи, її чуття і якості вкриває скверна, або матеріальні позначення. Що ж стосується до Верховного Господа, то матеріальні якості й чуття ніколи не можуть покрити Його, тому що Він вищий за матеріальну природу і темрява невігластва не має над Ним влади, яку вона має на живими істотами. Володіючи повним знанням, Він ніколи не підпадає під вплив матеріальної природи. Матеріальна природа завжди підвладна Йому і тому ніколи не може підкорити Його своїй владі.
Жива істота дуже крихітна і тому схильна підлягати впливу матеріальної природи, але коли вона звільняється від ілюзорного матеріального тіла, вона здобуває такі самі духовні якості, як Верховний Господь. На цьому рівні між нею і Верховним Господом стирається якісна відмінність, але, не посідаючи такої могутності, яка б давала їй змогу завжди бути вільною від впливу матеріальної природи, вона з кількісного погляду відмінна від Господа.
Метод відданого служіння покликаний дати живій істоті нагоду очиститися від матеріальної скверни й піднятися на духовний рівень, на якому вона має такі самі якості, як і Верховний Бог-Особа. У Ведах сказано, що жива істота завжди посідає свободу. Асаґо хй айа пуруша — жива істота вільна. Її матеріальне забруднення має тимчасову природу, а її справжнє становище полягає в тому, що вона звільнена. Цього звільнення досягають за допомогою свідомості Крішни, практика якої починається з того, що жива істота віддається Крішну. Тому жива істота каже тут: «Я шанобливо схиляюся перед Верховною Особою».