20
so ’haṁ vasann api vibho bahu-duḥkha-vāsaṁ
garbhān na nirjigamiṣe bahir andha-kūpe
yatropayātam upasarpati deva-māyā
mithyā matir yad-anu saṁsṛti-cakram etat
са ахам — я сам; васан — живучи; апі — хоча; вібго — Господи; баху-дукга — численними стражданнями; всам — в становищі; ґарбгт — з черева; на — не; нірджіґаміше — хочу виходити; бахі — назовні; андга-кӯпе — в забуту криницу; йатра — де; упайтам — хто потрапляє; упасарпаті — бере в полон; дева-мй — зовнішня енерґія Господа; мітгй — оманним; маті — ототожненням; йат — ця майа;
Тому, о Господи, хоча я живу в жахливих умовах, я не хочу виходити з утроби матері і знову падати в темний колодязь матеріалістичного життя. Твоя зовнішня енерґія, дева-майа, відразу ж бере немовля в полон і вкриває його оманою, яка примушує його ототожнювати себе з тим, чим воно не є, і з якої починається нескінченний ланцюг народжень і смертей.
ПОЯСНЕННЯ: Живучи в утробі матері, дитина перебуває в жахливих умовах, але разом з тим вона отримує цінну можливість відродити чисте знання про свої стосутнки з Верховним Господом і молиться до Господа, прохаючи порятунку. Однак майа, ілюзорна енерґія настільки могутня, що відразу ж після народження, вийшовши з утроби матері, дитина потрапляє під її владу й починає вважати себе за тіло. Майа означає «ілюзія», або «те, чого немає». Всі істоти в матеріальному світі ототожнюють себе з тілом. Це оманне уявлення: «Я тіло», — розвивається відразу ж після того, як дитина з’являється на світ з утроби матері. Мати й інші родичі вже чекають на дитину, і щойно вона з’являється, мати починає годувати її, а всі інші починають піклуватися про неї. Жива істота швидко забуває про свою істинну природу й заплутується в сітях кревних зв’язків. Все матеріальне існування являє собою рабство в путах цих тілесних уявлень про життя. Здобути істинне знання означає усвідомити: «Я не тіло, я духовна душа, вічна частка Верховного Господа». Істинне знання нерозривно пов’язане з відреченістю, тому що наділена ним людина відрікається від уявлень про себе як про тіло.
Під впливом майі, зовнішньої енерґії, істота, щойно з’явившись на світ, про все забуває. Тому в своїй молитві дитина каже, що воліє ліпше залишатися в материнській утробі, ніж виходити з неї. Згідно з переказами, Шукадева Ґосвамі через це залишався в череві матері шістнадцять років, не бажаючи ставати жертвою оманного ототожнення з тілом. Набувши духовне знання в утробі матері, він через шістнадцять років вийшов назовні й відразу ж пішов з дому, щоб не потрапити під вплив майі. У «Бгаґавад-ґіті» теж сказано, що майа посідає нездоланний вплив. Але нездоланну майу можна подолати за допомогою свідомості Крішни. Це теж підтверджено в «Бгаґавад-ґіті» (7.14): мм ева йе прападйанте мйм ет таранті те. Кожен, хто віддається лотосовим стопам Крішни, може вирватися з-під впливу цих оманних уявлень про життя. Тільки під впливом майі істота забуває про свої вічні стосунки з Крішною і ототожнює себе з тілом та його побічними утворами: дружиною, дітьми, співвітчизниками, друзями й близькими. Таким чином вона стає жертвою майі, ще глибше занурюючись у вир повторних народжень і смертей у матеріальному світі.