28
джнам ека парчінаір
індрійаір брахма нірґуам
авабгтй артга-рӯпеа
бгрнтй абдді-дгармі
джнам — знання; екам — одне; парчінаі — тими, хто відвертається; індрійаі — чуттями; брахма — Верховна Абсолютна Істина; нірґуам — поза матеріальними ґунами; авабгті — являється; артга-рӯпеа — в формі різних об’єктів; бгрнтй — помилково; абда-ді — звук і т. д.; дгармі — наділеною.
Ті, хто відкидає Трансцендентність, пізнають Верховну Абсолютну Істину методом емпіричного чуттєвого сприйняття і, спираючись на свої хибні умовиводи, вважають усе відносним.
ПОЯСНЕННЯ: Верховна Абсолютна Істина, Бог-Особа, єдиний, але Своїм безособистісним аспектом Він пронизує все. Це ясно сказано в «Бгаґавад-ґіті». Господь Крішна каже: «Весь явлений світ — це не що інше, як поширення Моєї енерґії». Все спирається на Нього, але це не означає, що Він перебуває в усьому. Різні відчуття, як оце слухове сприйняття барабанного бою, зорове сприйняття вродливої жінки чи смакове сприйняття язиком молочних ласощів, надходять до нашого розуму через різні органи чуттів і тому викликають різну реакцію. Отож зібрану чуттями інформацію поділяють на окремі категорії, хоча насправді все суть єдине як прояв енерґії Верховного Господа. Так само, вогонь посідає дві енерґії: тепло і світло, — і цими двома енерґіями може проявити себе у великому розмаїтті форм, по-різному являючи себе чуттям. Філософи-майаваді проголошують це розмаїття оманою. Але філософи-вайшнави не погоджуються, що розмаїття ілюзорне, вони вважають його за прояв різноманітних енерґій Верховного Бога-Особи, а тому невідмінне від Нього.
Філософія, яка проголошує Абсолют за істину, а Його творіння за ілюзію (брахма сатйа джаґан мітгй), не знаходить схвалення у філософів-вайшнавів. Хоча кажуть: не все золото, що блищить, — це не означає, що ця блискуча річ ілюзорна. Наприклад, перламутр здається схожим на золото. Це оманне враження виникає тільки в очах людини, і з цього аж ніяк не випливає, що перламутрова мушля — це ілюзія. Так само, побачивши форму Крішни, можна не зрозуміти, хто Він насправді, але це не означає, що Він — ілюзія. Щоб збагнути форму Крішни, треба керуватися настановами таких сповнених знання книг, як «Брахма-самхіта». івара парама кша сач-чід-нанда-віґраха — Крішна, Верховний Бог-Особа, має вічне, сповнене блаженства духовне тіло. Своїми недосконалими чуттями нам не вдасться пізнати форму Господа. Ми повинні отримати знання про Нього з іншого джерела. Тому тут сказано: джнам екам. «Бгаґавад-ґіта» підтверджує, що тільки друні, просто побачивши Крішну, вважають Його за звичайну людину. Їм невідомо, що Верховний Бог-Особа володіє безмежним знанням, могутністю й багатством. Роздуми, що спираються на можливості матеріальних чуттів, ведуть до висновку, що Всевишній безформний. Саме через ці умоглядні здогади зумовлена душа залишається в невігластві під владою ілюзорної енерґії. Верховну Особу можна пізнати тільки за допомогою трансцендентного звуку, Господніх слів, записаних у «Бгаґавад-ґіті». Там Господь каже, немає нічого вищого за Нього Самого. Безособистісне сяйво Брахмана спирається на Його особу. Чисте, абсолютне знання, викладене в «Бгаґавад-ґіті», порівнюють до води Ґанґи. Води Ґанґи настільки чисті, що можуть очистити навіть віслюків та корів. Але якщо хтось, нехтуючи водами чистої Ґанґи спробує омитися брудною водою стічної канави, йому не вдасться стати чистим. Так само, чисте знання про Абсолют можна здобути тільки слухаючи Сам Абсолют, в якому немає ніякої скверни.
Як вказує цей вірш, люди, які відкидають Верховного Бога-Особу й намагаються за допомогою роздумів з’ясувати природу Абсолютної Істини, спираються на діяльність недосконалих чуттів. Однак осягнути безформний Брахман можна тільки за допомогою слухання, а не за допомогою власного досвіду. Отже, знання отримують за допомогою слуху. Це підтверджує «Веданта-сутра»: стра-йонітвт — чисте знання можна отримати тільки з авторитетних писань. Отже, так звані умовиводи щодо Абсолютної Істини не мають ніякої цінності.
Справжнє єство живої істоти — це її свідомість, яка присутня завжди, чи істота занурена в глибокий сон, пильнує чи бачить сновидіння. Навіть у глибокому сні свідомість живої істоти може відчувати щастя або страждання. Коли свідомість проявляється через призму тонкого й грубого матеріальних тіл, вона залишається покрита, але коли свідомість очищується за допомогою практики свідомості Крішни, істота звільняється від рабства повторних народжень і смертей. Коли неосквернене чисте знання істоти звільняється від покровів ґун матеріальної природи, проявляється істинне єство живої істоти і вона бачить, що вона — вічний слуга Верховного Бога-Особи. Як усунути покрови з цього знання? Промені сонця так само сяють, як саме сонце. У чистому небі сонячні промені яскраво сяють, але коли сонячне проміння покриває хмара, чи майа, тоді запановує темрява й чуттєве сприйняття стає недосконалим. Отоже, щоб вирватися з полону невігластва, треба пробудити в собі духовну свідомість, свідомість Крішни, спираючись на вказівки авторитетних писань.