4

ПОЯСНЕННЯ: Прив’язані до матеріальних речей люди прпагнуть піднятися на райські планети, як оце Місяць. Існує багато райських планет, яких матеріалісти прагнуть досягнути, щоб насолоджуватися набагато більшим матеріальним щастям, отримавши довшу тривалість життя і більше об’єктів чуттєвого задоволення. Але сповнені таких прив’язаностей люди не усвідомлюють, що, навіть той, хто досягає найвищої планети, Брахмалоки, не врятується від смерті. В «Бгаґавад-ґіті» Господь каже, що, навіть пішовши на Брахмалоку, неможливо уникнути страждань, пов’язаних із народженням, смертю, хворобами і старістю. Тільки той, хто досягнув обителі Господа, Вайкунтги, більше не народжується в матеріальному світі. Однак ґріхамедгі, чи матеріалісти, не хочуть користася з цієї нагоди. Вони воліють знову й знову переселятися з тіла в тіло, з планети на планету. Вони не бажають вічного життя, сповненого блаженства і знання, у царстві Бога.

Є два різновиди всесвітньої заглади. Одна відбувається в кінці життя Брахми. Тоді всі планетні системи, включно з райськими планетами, розчиняються у воді і входять у тіло Ґарбгодакашаї Вішну, що лежить в океані Ґарбгодака на Шеші, зміїному ложі. Під час іншої заглади, яка відбувається в кінці Брахминого дня, знищенню підлягають тільки всі нижчі планети. Коли ніч закінчується і Брахма прокидається, він творить нижчі планети заново. Цей вірш підтверджує слова «Бгаґавад-ґіти» про те, що шанувальники півбогів втратили розум. Ці малорозумні люди не знають, що, навіть якщо їм вдасться досягнути райських планет, під час світової заглади і вони, і півбоги, і їхні планети будуть знищені. Їм невідомо, що можна досягнути життя вічного і сповненого блаженства.