19
тасйа рджо мах-бгґа
бгаґавн бгӯта-бгвана
парітушйаті вівтм
тішгато ніджа-сане
тасйа — з ним; рджа — цар; мах-бгґа — о шляхетний; бгаґавн — Верховний Бог-Особа; бгӯта-бгвана — первісне джерело проявленого космосу; парітушйаті — стає задоволений; віва-тм — Наддуша всього всесвіту; тішгата — перебуває; ніджа-сане — на своєму становищі правителя.
О шляхетний, якщо цар дбає про те, щоб усі поклонялися Верховному Богові-Особі, первісній причині проявленого космосу і Наддуші всіх істот, Господь стає задоволений таким царем.
ПОЯСНЕННЯ: Поза сумнівом, обов’язок уряду — піклуватися про те, щоб Верховний Бог-Особа був задоволений діяльністю народу й самого уряду. Ніхто не може досягнути щастя, якщо уряд чи піддані не знають про Бгаґавана, Верховного Бога-Особу, першопричину проявленого космосу, чи якщо вони не знають про бгута-бгавану і вішватму, тобто про Наддушу, душу всіх душ. Отже, без відданого служіння ні піддані, ні уряд ніколи не зможуть жити щасливо. За наших днів ні цар, ні урядові органи не дбають про те, щоб люди виконували віддане служіння Верховному Богові-Особі. Куди більше їх цікавить розвиток індустрії чуттєвих насолод. Через це вони дедалі більше заплутуються в путах суворих законів природи. Людей треба звільнити від пут трьох ґун матеріальної природи, і досягнути цього дає змогу тільки один метод — віддане служіння Верховному Богові-Особі. Це пояснює «Бгаґавад-ґіта». На жаль, ні уряд, ні люди нічого не знають про це, їх цікавлять лише чуттєві задоволення і щастя в цьому житті. Вжите в цьому вірші слово ніджа-сане («у своїх урядових обов’язках») вказує на те, що і уряд, і піддані зобов’язані жити згідно з варнашрама-дгармою. Коли люди живуть згідно з варнашрама-дгармою, перед ними відкривається справжнього щастя і процвітання в цьому житті і в наступному.