26–27
вішур вірічо ґіріа
індро вйур йамо раві
парджанйо дганада сома
кшітір аґнір апмпаті
ете чнйе ча вібудг
прабгаво вара-пайо
дехе бгаванті нпате
сарва-девамайо нпа
вішу — Господь Вішну; віріча — Господь Брахма; ґіріа — Господь Шіва; індра — Господь Індра; вйу — Ваю, повелитель повітря; йама — Яма, владика смерті; раві — бог Сонця; парджанйа — що посилає дощі; дгана-да — скарбничий Кувера; сома — бог Місяця; кшіті — панівне божество Землі; аґні — бог вогню; апм-паті — Варуна, володар вод; ете — ці всі; ча — та; анйе — інші; ча — також; вібудг — півбоги; прабгава — спроможні; вара-пайо — дарувати і благословення, і прокляття; дехе — в тілі; бгаванті — перебувають; нпате — царя; сарва-девамайа — що містить у собі всіх півбогів; нпа — цар
Господь Вішну, Господь Брахма, Господь Шіва, Господь Індра, владика повітря Ваю, повелитель смерті Яма, бог Сонця, бог дощу, скарбничий Кувера, бог Місяця, панівне божество Землі, бог вогню Аґні, владика вод Варуна, а також усі інші великі боги, здатні благословити і проклясти, — всі перебувають у тілі царя. Тому царя вважають вмістищем усіх півбогів, що являють собою просто невід’ємні частки царевого тіла.
ПОЯСНЕННЯ: Існує багато демонів, які вважають себе за Всевишнього і видають себе за повелителів Сонця, Місяця та інших планет. Причина цього коріниться в безпідставній гордині. Цар Вена також перейнявся такими демонічними поглядами і став видавати себе за Верховного Бога-Особу. За епохи Калі таких демонів дуже багато, і на всіх них лежить прокляття великих мудреців та святих.