9
арджака-бгайд еша
кто рджтад-архаа
тато ’пй сід бгайа тв адйа
катга сйт свасті дехінм
арджака — без царя; бгайт — від страху; еша — цей Вена; кта — був зроблений; рдж — царем; а-тат-архаа — хоча не гідний того; тата — від нього; апі — також; сіт — була; бгайам — небезпека; ту — тоді; адйа — тепер; катгам — як; сйт — може бути; свасті — щастя; дехінм — людей.
Думаючи про те, як врятувати державу від безладдя, мудреці пригадали, що вони зробили Вену царем тільки через політичну кризу, хоча він і не був гідним цього становища. Однак, на жаль, тепер люди страждали через самого царя. За таких обставин як вони могли бути щаслвими?
ПОЯСНЕННЯ: У «Бгаґавад-ґіті» (18.5) сказано, що навіть зрікшись світу, не слід припиняти складати жертви, роздавати дари і виконувати аскези. Брахмачарі повинні виконувати жертвопринесення, ґріхастги повинні роздавати пожертви, а зреченики (ванапрастги і санн’ясі) повинні виконувати аскези й покути. Завдяки цьому всі можуть піднятися на духовний рівень. Коли мудреці і святі побачили, що цар Вена зупинив усю цю діяльність, вони стали дуже хвилюватися про майбутнє людей. Святі люди проповідують свідомість Бога, чи свідомість Крішни, тому що прагнуть врятувати людський загал від небезпеки, яка загрожує тим, хто живе тваринним життям. Державою повинен керувати праведний уряд, який буде стежити за тим, щоб піддані виконували свої релігійні обов’язки, а злодії та шахраї не піднімали голови. Коли державою керує такий уряд, люди можуть спокійно розвивати духовну свідомість, щоб досягнути мети життя.