36
нӯна джанаір іхітам іварм
асмад-відгаіс тад-ґуа-сарґа-мйай
на джйате мохіта-чітта-вартмабгіс
тебгйо намо віра-йаас-каребгйа
нӯнам — певно; джанаі — людьми; іхітам — діяння; іварм — повелителів; асмат-відгаі — як я; тат — Бога-Особи; ґуа — ґун матеріальної природи; сарґа — що спричиняє творення; мйай — Твоєю енерґією; на — ніколи; джйате — зрозумілі; мохіта — введений в оману; чітта — чий інтелект; вартмабгі — шлях; тебгйа — їм; нама — поклони; віра-йаа-каребгйа — що дарують славу навіть героям.
Дорогий Господи, я теж творіння однієї з Твоїх енерґій, складеної з трьох матеріальних якостей, і тому Твої дії пантеличать мене. Навіть дії Твоїх відданих неможливо збагнути, а що вже казати за Твої розваги. Тому все дивує нас і здається нам суперечливим.
ПОЯСНЕННЯ: Діяння Верховного Бога-Особи, які Він вершить у Своїх різних формах та втіленнях, завжди незвичайні і дивовижні. Крихітній людині не осягнути мету і задум цих діянь. Тому Шріла Джіва Ґосвамі каже, що діяння Господа неможливо пояснити, якщо не визнати їхню незбагненність. Господь вічно існує в образі Крішни, Верховного Бога-Особи, на Ґолоці Вріндавані. Разом з тим Він одночасно поширює Себе в численні інші форми, починаючи з форм Господа Рами, Господа Нрісімхи, Господа Варахи та всіх втілень, які постають із Санкаршани. Санкаршана — це поширення Баладеви, а Баладева — це перший прояв Крішни. Тому всі ці втілення називають калами (поширеннями).
Слово іварм стосується до всіх форм Бога-Особи, що про них згадано і в «Брахма-самхіті» (5.39): рмді-мӯртішу кал-нійамена тішган. «Шрімад-Бгаґаватам» підтверджує, що всі втілення — це часткові поширення, або кали, Верховного Бога-Особи. Однак Крішна — це первинний Верховний Бог-Особа. Множина слова іварм не означає, що є багато Богів. Істина полягає в тому, що Бог один, але Він існує вічно й поширює Себе в безліч форм, в яких вершить різноманітні діяння. Іноді це пантеличить звичайну людину і здається їй суперечливим, проте в діях Господа немає нічого суперечливого. За всіма діями Господа криється великий задум.
Щоб нам було легше зрозуміти Господні дії, іноді пояснюють, що Господь перебуває і в серці злодія, і в серці господаря, але злодію Господь в його серці підказує: «Іди і пограбуй цей дім», — а господарю Наддуша в той самий час каже: «Стережися злодіїв!». Ці настанови здаються суперечливими, але ми повинні зрозуміти, що Наддуша, Верховний Бог-Особа, має певний план, і тому в Його діях не слід шукати суперечності. Найліпше, що ми можемо зробити, — це всім серцем віддатися Верховному Богові-Особі й досягнути вмиротворення під Його захистом.
Так закінчуються пояснення Бгактіведанти до «Шрімад-Бгаґаватам», Четвертої пісні, сімнацятої глави, яка називається «Махараджа Прітгу гнівається на Землю».