10
іті чдгокшаджеасйа
птгос ту парамодайам
асӯйан бгаґавн індра
пратіґгтам ачікарат
іті — так; ча — також; адгокшаджа-іасйа — хто визнав за своє Божество Господа Адгокшаджу; птго — царя Прітгу; ту — тоді; парама — величезне; удайам — багатство; асӯйан — заздрячи; бгаґавн — наймогутніший; індра — цар райських планет; пратіґгтам — перешкоди; ачікарат — став робити.
Цар Прітгу повністю покладався на Верховного Бога-Особу, якого називають Адгокшаджею. З милості Верховного Господа цар Прітгу завдяки своїм численним жертвопринесенням досягнув надлюдського багатства й могутності. Однак цар райських планет, Індра, не міг спокійно дивитися на його багатство і спробував перешкодити йому.
ПОЯСНЕННЯ: Треба відзначити, що в цьому вірші йдеться про три категорії живих істот, на які вказують три слова: адгокшаджа, бгаґавн індра та птго. Махараджа Прітгу — це втілення Вішну, але разом з тим він великий відданий Господа Вішну. Хоча він вповноважене втілення Господа Вішну, він залишається живою істотою і тому повинен з відданістю служити Верховному Богові-Особі. Навіть той, кого Верховний Бог-Особа наділив особливими повноваженнями і кого визнають за втілення, не повинен забувати своїх вічних стосунків з Верховним Богом-Особою. За Калі-юґи з’являється маса самозваних втілень — негідників, які проголошують себе Верховним Богом-Особою. Слова бгаґавн індра в цьому вірші вказують на те, що, хоча жива істота може піднятися на дуже високий рівень і стати могутньою, як цар Індра, навіть цар Індра належить до числа звичайних живих істот у матеріальному світі й має чотири властивих для зумовленої душі вади. Царя Індру названо тут бгаґаваном, хоча так загалом називають Верховного Бога-Особу. Однак у цьому випадку царя Індру названо бгаґаваном, бо він тримає у своїх руках величезну владу. Та, навіть ставши бгаґаваном, він позаздрив втіленню Бога, Махараджі Прітгу. Матеріальне життя так сильно оскверняє живу істоту, що навіть цар Індра іноді заздрить втіленню Бога.
Ми повинні зрозуміти, як відбуваться падіння живої істоти. Багатство царя Прітгу не було результатом сприятливих матеріальних обставин. Як сказано в цьому вірші, він був великий відданий Адгокшаджі. Слово адгокшаджа вказує на Бога-Особу, якого неможливо осягнути розумом чи описати словами. Однак перед Своїм відданим Верховний Бог-Особа постає у Своєму предвічному образі вічного блаженства і знання. Відданий отримує право споглядати Верховного Господа віч-на-віч, хоча наші чуття не можуть ні сприйняти Його, ні описати Його.