8
ете тв сампратікшанте
смаранто ваіаса тава
сампаретам айа-кӯаі
чгіндантй уттгіта-манйава
ете — ці всі; твм — тебе; сампратікшанте — чекають; смаранта — пам’ятаючи; ваіасам — жорстокість; тава — твою; сампаретам — після смерті; айа — залізними; кӯаі — рогами; чгінданті — простромлюють; уттгіта — збуджений; манйава — гнів.
Усі ці тварини чекають твоєї смерті, щоб помститися тобі за жорстокі рани, отримані від тебе. Коли ти помреш, вони люто рватимуть твоє тіло залізними рогами.
ПОЯСНЕННЯ: Нарада Муні хотів звернути увагу царя Прачінабархішата на небезпеку, пов’язану з убивством надмірної кількості тварин у жертвопринесеннях. У шастрах сказано, що вбита у жертвопринесенні тварина відразу ж народжується у вищій формі — уже як людина. Так само кшатрії, що воюють за праве діло і гинуть від руки ворогів на полі бою, піднімаються після смерті на райські планети. У «Ману-самхіті» сказано, що цар повинен стратити вбивцю, щоб тому не довелося страждати за свій злочин у наступному житті. Беручи до уваги цей закон природи, Нарада Муні попереджає царя, що тварини, яких він убивав у жертвопринесеннях, чекають його смерті, щоб помститися йому. У словах Наради Муні немає ніякої суперечності. Нарада Муні застерігав царя проти зайвих жертвопринесень, бо досить припуститися невеличкої похибки в обряді жертвопринесення, і вбита тварина не отримає людської форми життя. Тоді той, хто проводить жертвопринесення, буде відповідати за смерть тварини, так само як убивця відповідає за смерть убитої людини. За вбивство тварин на бойні відповідають шість категорій людей: той, хто дозволив різати тварину; той, хто вбиває її; той, хто допомагає це робити; той, хто купує м’ясо; той, хто готує це м’ясо, і той, хто їсть його. Всі вони беруть відповідальність за це вбивство. Саме на це хотів звернути цареву увагу Нарада Муні. Отже, навіть у жертвопринесенні не рекомендують убивати тварин.