24
тасмін дадге дамам аха тава віра-патні
йо ’нйатра бгӯсура-култ кта-кілбішас там
пайе на віта-бгайам унмудіта трі-локйм
анйатра ваі мура-ріпор ітаратра дст
тасмін — йому; дадге — дам; дамам — кару; ахам — я; тава — тобі; віра-патні — дружино героя; йа — той, хто; анйатра — крім; бгӯ-сура-култ — від громади земних півбогів (брахманів); кта — зроблена; кілбіша — образа; там — йог0; пайе — бачу; на — не; віта — без; бгайам — страху; унмудітам — без тривоги; трі-локйм — у трьох світах; анйатра — деінде; ваі — певно; мура-ріпо — ворога Мури (Крішни); ітаратра — з іншого боку; дст — від слуги.
О дружино героя, якщо хтось образив тебе, будь ласка, скажи мені. Я готовий покарати кожного, якщо тільки він не належить до громади брахманів. У всіх трьох світах чи поза ними я не пошкодую нікого, крім слуги Мураріпу [Крішни]. Ніхто не зможе безборонно жити собі далі, образивши тебе, тому що я здатний знайти й покарати його.
ПОЯСНЕННЯ: За ведичною культурою, правила й закони держави не поширюються ні на брахману, який посідає всі якості, потрібні для того щоб пізнати Абсолютну Істину, тобто, належить до класу найрозумніших людей суспільства, ні на відданого Господа Крішни, якого називають теж Мурадвіша, ворог демона Мури. Іншими словами, за порушення законів держави треба карати всіх, крім брахманів та вайшнавів. Брахмани і вайшнави ніколи не порушують закони держави чи закони природи, бо чудово знають наслідки такого переступу. Навіть якщо іноді здається, що вони порушують закони, цар не повинен карати їх. Царя Прачінабархішата навчив цього Нарада Муні. Цар Пуранджана — це уособлення царя Прачінабархішата, і Нарада Муні нагадує царю Прачінабархішату про його предка, Махараджу Прітгу, який ніколи не покарав жодного брахману чи вайшнаву.
Чистий інтелект живої істоти, тобто чиста свідомість Крішни, забруднюється під впливом матеріальної діяльності. Чисту свідомість можна відродити за допомогою жертвопринесень, роздачі пожертв, праведних вчинків і т. д., але коли хтось оскверняє свою свідомість Крішни, образивши брахману чи вайшнаву, відродити її стає дуже важко. Шрі Чайтан’я Махапрабгу порівняв вайшнава-апарадгу, образу вайшнави, із скаженим слоном. Треба бути дуже обережним, щоб не образити вайшнаву чи брахману. Навіть великому йоґу Дурвасі довелеся втікати від чакри Сударшани, коли він образив вайшнаву, Махараджу Амбарішу, дарма що той не був ні брахманою, ні санн’ясі, і був просто сімейною людиною. Махараджа Амбаріша був вайшнава, і тому Дурвасі Муні довелося непереливки.
Отже, висновок полягає в тому, що в тому випадку, коли свідомість Крішни людини покривають матеріальні гріхи, від цих гріхів можна очиститися просто повторюючи мантру Харе Крішна, але в тому випадку, коли свідомість Крішни людини покривають образи, завдані брахмані чи вайшнаві, її не вдасться відродити доти, доки людина спокутує належно свою образу, задовольнивши ображеного вайшнаву чи брахману. Саме це довелося зробити Дурвасі Муні, що впокорився Махараджі Амбаріші. Спокутувати вайшнава-апарадгу можна тільки одним способом — попрохавши пробачення в ображеного вайшнави.