14

ПОЯСНЕННЯ: Дні в цих віршах названо воїнами Чандавеґи. Сексом переважно насолоджуються вночі. Дні порівнюють до білих воїнів, а ночі    —    до чорних. Разом з тим, бувають різні ночі: білі й чорні. Ці всі дні й ночі поєднуються і поїдають тривалість нашого життя, відбираючи все, що створюємо задля чуттєвої насолоди. Вчені вишукують дедалі вигадливіших способів задовольняти чуття. За Калі-юґи демонічна свідомість спрямована на те, щоб створювати всілякі механізми, які допомагають задовольняти чуття. Для звичайної хатньої роботи створено силу механізмів. Існують машини для того, щоб мити посуд, чистити підлогу, голитися і стригтися,    —    нині все роблять машини. Ці всі знаряддя для задоволення чуттів названо в цьому вірші сарва-кма-вінірмітм. Однак фактор часу настільки могутній, що не тільки скорочує наше життя, але й стирає поступово на порох усі наші машини та знаряддя для чуттєвого задоволення. Тому в цьому вірші вжито слово вілумпанті («плюндрують» або «відбирають»). З перших днів нашого життя у нас відбирають усе, що ми маємо.

Знищення усього нашого майна і скорочення нашого життя починається з дня нашої появи на світ. Раніше чи пізніше настане день, коли смерть покладе усьому край і живій істоті доведеться увійти в інше тіло й почати новий розділ свого існування, почавши нове коло матеріальної чуттєвої насолоди. Прахлада Махараджа називає це пуна пуна чарвіта-чарванм (Бгаґ. 7.5.30). Матеріалістичне життя зводиться до того, що істота пережовує вже пережоване, знову й знову. Осереддя матеріального життя    —    це задоволення чуттів. У різних тілах жива істота насолоджується різними чуттями і, вдаючись до різних засобів, жує вже пережоване. Чи витискаємо сік з цукрової тростини зубами чи машиною, сік залишається тим самим. Ми можемо винаходити скільки завгодно методів вичавлювати сік з цукрової тростини, але результат залишається один і той самий.