No edit permissions for Ukrainian

32

аґастйа прґ духітарам
упайеме дгта-вратм
йасй дгачйуто джта
ідгмавхтмаджо муні

аґастйа  —  великий мудрець Аґаст’я; прк  —  першу; духітарам  —  дочку; упайеме  —  взяв за дружину; дгта-вратм  —  вірну обітницям; йасйм  —  через яку; дгачйута  —  на ім’я Дрідгач’юта; джта  —  народжений; ідгмавха  —  на ім’я Ідгмаваха; тма-джа  —  син; муні  —  великий мудрець.

На першій дочці Малаядгваджі, вірній відданій Господа Крішни, одружився великий мудрець Аґаст’я. Від неї народився син, якого назвали Дрідгач’ютою, а від нього народився син на ім’я Ідгмаваха.

ПОЯСНЕННЯ: Згадка про Аґаст’ю Муні заслуговує окремої уваги. Аґаст’я Муні уособлює розум. Слово аґастйа вказує на те, що чуття неспроможні діяти незалежно, а слово муні означає «розум». Розум    —    це осереддя всієї чуттєвої діяльності, і тому чуття не можуть діяти незалежно від розуму. Коли розум звертається до вчення бгакті, він розпочинає віддане служіння. Вчення бгакті (бгакті-лата)    —    це перша дочка Малаядгваджі, що її очі, як згадано раніше, завжди зосереджені на Крішні (асітекшам). Поклоніння півбогам не може бути бгакті. Бгакті може існувати тільки в стосунках із Вішну (раваа кіртана вішо). Майаваді, вважаючи Абсолютну Істину безформною, кажуть, що слово бгакті може стосуватися будь-якої форм поклоніння. Якби це було так, то відданий міг би уявити собі будь яку форму півбога чи Бога і поклонятися їй. Однак це не відповідає істині. Істина полягає в тому, що бгакті може існувати тільки в стосунках з Господом Вішну та Його поширеннями. Отож бгакті-лата    —    це дрідга-врата, велика обітниця, бо, коли розум повністю занурюється у віддане служіння, він не може впасти. Якщо хтось намагається проґресувати за допомогою інших засобів: карма-йоґи чи ґ’яна-йоґи,    —    йому не минути падіння, однак той, хто утвердився в бгакті, ніколи не падає.

Отже, від бгакті-лати народжується син на ім’я Дрідгач’юта, а від Дрідгач’юти народжується наступний син на ім’я Ідгмаваха. Слово ідгма-вха вказує на того, хто приходить до духовного вчителя з дровами для жертвопринесення. Суть цього вірша в тому, що бгакті-лата, практика відданого служіння, дає змогу утвердитися на духовному рівні. Утвердившись на цьому рівні, людина ніколи не сходить з нього і зачинає дітей, які вірно дотримуються приписів шастр. У Ведах сказано:

тад-віджнртга са ґурум евбгіґаччгет
саміт-пі ротрійа брахма-нішгам

Ті, хто отримує посвяту в практику відданого служіння, вірно дотримуються ведичних приписів.

« Previous Next »