32
аґастйа прґ духітарам
упайеме дгта-вратм
йасй дгачйуто джта
ідгмавхтмаджо муні
аґастйа — великий мудрець Аґаст’я; прк — першу; духітарам — дочку; упайеме — взяв за дружину; дгта-вратм — вірну обітницям; йасйм — через яку; дгачйута — на ім’я Дрідгач’юта; джта — народжений; ідгмавха — на ім’я Ідгмаваха; тма-джа — син; муні — великий мудрець.
На першій дочці Малаядгваджі, вірній відданій Господа Крішни, одружився великий мудрець Аґаст’я. Від неї народився син, якого назвали Дрідгач’ютою, а від нього народився син на ім’я Ідгмаваха.
ПОЯСНЕННЯ: Згадка про Аґаст’ю Муні заслуговує окремої уваги. Аґаст’я Муні уособлює розум. Слово аґастйа вказує на те, що чуття неспроможні діяти незалежно, а слово муні означає «розум». Розум — це осереддя всієї чуттєвої діяльності, і тому чуття не можуть діяти незалежно від розуму. Коли розум звертається до вчення бгакті, він розпочинає віддане служіння. Вчення бгакті (бгакті-лата) — це перша дочка Малаядгваджі, що її очі, як згадано раніше, завжди зосереджені на Крішні (асітекшам). Поклоніння півбогам не може бути бгакті. Бгакті може існувати тільки в стосунках із Вішну (раваа кіртана вішо). Майаваді, вважаючи Абсолютну Істину безформною, кажуть, що слово бгакті може стосуватися будь-якої форм поклоніння. Якби це було так, то відданий міг би уявити собі будь яку форму півбога чи Бога і поклонятися їй. Однак це не відповідає істині. Істина полягає в тому, що бгакті може існувати тільки в стосунках з Господом Вішну та Його поширеннями. Отож бгакті-лата — це дрідга-врата, велика обітниця, бо, коли розум повністю занурюється у віддане служіння, він не може впасти. Якщо хтось намагається проґресувати за допомогою інших засобів: карма-йоґи чи ґ’яна-йоґи, — йому не минути падіння, однак той, хто утвердився в бгакті, ніколи не падає.
Отже, від бгакті-лати народжується син на ім’я Дрідгач’юта, а від Дрідгач’юти народжується наступний син на ім’я Ідгмаваха. Слово ідгма-вха вказує на того, хто приходить до духовного вчителя з дровами для жертвопринесення. Суть цього вірша в тому, що бгакті-лата, практика відданого служіння, дає змогу утвердитися на духовному рівні. Утвердившись на цьому рівні, людина ніколи не сходить з нього і зачинає дітей, які вірно дотримуються приписів шастр. У Ведах сказано:
тад-віджнртга са ґурум евбгіґаччгет
саміт-пі ротрійа брахма-нішгам
Ті, хто отримує посвяту в практику відданого служіння, вірно дотримуються ведичних приписів.