51
татра пӯрватара качіт
сакг брхмаа тмавн
снтвайан валґун смн
тм ха рудаті прабго
татра — там; пӯрватара — давній; качіт — дехто; сакг — друг; брхмаа — брахмана; тмавн — великий мудрець; снтвайан — втішаючи; валґун — лагідними; смн — м’якими словами; тм — їй; ха — сказав; рудатім — що плакала; прабго — любий царю.
Дорогий царю, саме тоді туди прийшов один брахмана, давній друга царя Пуранджани, і став лагідно втішати царицю.
ПОЯСНЕННЯ: За появою давнього друга в образі брахмани криється глибокий зміст. В образі Параматми Крішна — друг кожного. Як пояснюють Веди, Крішна перебуває поряд із живою істотою. Згідно з шруті-мантрою (дв супар сайудж сакгй), Господь перебуває у серці кожної живої істоти як сухт, найліпший друг. Господь завжди прагне, щоб жива істота повернулася додому, до Бога. Перебуваючи поряд із живою істотою як свідок, Господь дає їй всі можливості зазнати матеріальної насолоди, але коли виникає, нагода, Господь дає живій істоті добру пораду: покинути спроби здобути щастя матеріальними засобами і замість того повернутися обличчям до Верховного Бога-Особи й віддатися Йому. Коли людина усім серцем приймає місію духовного вчителя, її рішення варте стільки само, скільки здатність особисто побачити Верховного Бога-Особу. Як уже сказано раніше, це все одно, що зустріти Верховного Бога-Особу в настановах духовного вчителя. Писання називають це вані-сева. У своєму коментарі до вірша вйавасйтмік буддгір екеха куру-нандана (Б.-ґ. 2.41) Шріла Вішванатга Чакраварті Тгакура пише, що треба служити словам духовного вчителя. Учень повинен неухильно дотримуватися всіх наказів духовного вчителя. Просто діючи таким чином, він дістає змогу побачити Верховного Бога-Особу.
Якщо Верховний Бог-Особа, Параматма, постав перед царицею в образі брахмани, чому Він не постав перед нею у Своєму первинному образі Шрі Крішни? Шріла Вішванатга Чакраварті Тгакура зазначає, що побачити Верховного Бога-Особу таким, як Він є, може тільки той, хто досягнув дуже високого рівня любові до Нього. Однак, якщо учень неухильно дотримується настанов духовного вчителя, він спілкується із Верховним Богом-Особою, в тій чи іншій формі. Господь перебуває в серці кожного і тому здатний давати щирому учню настанови зсередини. Це підтверджує «Бгаґавад-ґіта» (10.10):
теш сатата-йуктн
бгаджат пріті-пӯрвакам
дадмі буддгі-йоґа та
йена мм упайнті те
«Тим, хто повсякчасно служить Мені з любов’ю і відданістю, Я даю розуміння, за допомогою якого вони можуть до Мене прийти».
Отже, підсумовуючи, можна сказати, що учень, який серйозно постановив служити місії духовного вчителя, відразу ж отримує товариство Верховного Бога-Особи, у формі вані або вапу. Хто, замість шукати Господа в кущах Вріндавани і при тому задовольняти свої чуття, вірно дотримується одного принципу: виконувати настанови духовного вчителя, — той без труднощів побачить Верховного Господа. Тому Шріла Білваманґала Тгакура каже:
бгактіс твайі стгіратар бгаґаван йаді сйд
даівена на пгалаті дівйа-кіора-мӯрті
мукті свайа мукулітджалі севате ’смн
дгармртга-кма-ґатайа самайа-пратікш
«Присвятивши себе відданому служінню Тобі, Господи, я легко можу бачити, як Ти присутній скрізь. Що ж до звільнення, я думаю, що воно стоїть зі складеними долонями під моїми дверима, чекаючи, щоб послужити мені, і всі матеріальні вигоди, як то дгарма [релігійність], артга [матеріальне збагачення] і кама [задоволення чуттів], стоять поряд із звільненням» («Крішна-карнамріта» 107). Тому, хто досягнув висот у відданому служінні, неважко побачити Верховного Бога-Особу. Той, хто присвячує себе служінню духовному вчителю, не лише бачить Верховного Бога-Особу, але й досягає звільнення. Що ж до матеріальних вигод, вони приходять самі собою, так само як служниці скрізь ідуть за королевою, куди вона не піде. Звільнення не становить жодної проблеми для чистого відданого, а матеріальні вигоди самі чекають на нього на всіх стадіях його життя.