38
йоґевар ӯчу
прейн на те ’нйо ’стй амутас твайі прабго
вівтманікшен на птгаґ йа тмана
атгпі бгактйеа тайопадгватм
ананйа-вттйнуґха ватсала
йоґа-івар — великі містики; ӯчу — сказали; прейн — дуже дорогі; на — не; те — Тебе; анйа — інший; асті — є; амута — від того; твайі — в Тобі; прабго — Господи; віва-тмані — в Наддуші всіх живих істот; ікшет — бачить; на — не; птгак — окремо; йа — хто; тмана — живі істоти; атга апі — тим більше; бгактй — з відданістю; а — Господи; тай — з тим; упадгватм — тих, хто поклоняється; ананйа-вттй — неухильно; ануґха — милість; ватсала — милосердний Господи.
Великі містики сказали: Дорогий Господи, ті, хто бачить Тебе, як невідмінного від них самих, знаючи, що Ти Наддуша всіх живих істот, безперечно, дуже й дуже дорогі Тобі. Але Ти дуже милостивий до тих, хто присвячує себе відданому служінню, вважаючи Тебе за Господа, а себе за слуг. Зі Своєї доброти Ти завжди виявляєш прихильність до них.
ПОЯСНЕННЯ: Цей вірш відзначає, що моністи й великі містики вважають Верховного Бога-Особу за єдину істоту. Ця єдність не означає, що жива істота в усьому рівна Верховному Богові-Особі — вважати так було б помилкою. Монізм великих містиків заснований на чистому знанні, про що згадано також у «Бгаґавад-ґіті» (7.17): прійо хі джніно ’тйартгам аха са ча мама прійа. Господь каже, що ті, хто сягнув висот трансцендентного знання і знає науку свідомості Крішни, дуже дорогі Йому, а Він дуже дорогий для них. Ті, хто досконало пізнав науку про Бога, знають, що живі істоти — це вища енерґія Верховного Господа. Про це сказано в сьомій главі «Бгаґавад-ґіти»: матеріальна енерґія — це нижча енерґія, а живі істоти — вища. Енерґія невідмінна від джерела енерґії, тому енерґії мають таку саму природу, як і їхнє джерело. Особа, яка, дослідивши різноманітні енерґії Бога-Особи й пізнавши їхню природу, оволоділа довершеним знанням про Самого Господа, безперечно, дуже й дуже дорога Йому. Однак Господь ще прихильніший до особи, яка може навіть не володіти знанням про Верховного Бога-Особу, але яка повсякчасно думає про Господа з вірою й любов’ю, розуміючи, що Він великий, а вона — Його невід’ємна частка. Треба звернути особливу увагу на вжите в цьому вірші слово ватсала. Ватсала означає «завжди прихильний». Одне з імен Господа — це бгакта-ватсала. Господа славиться як бгакта-ватсала, тому що Він завжди прихильний до відданих, але ніде в ведичних писаннях Його не називають ґ’яні-ватсала.