No edit permissions for Ukrainian

10

й нірвтіс тану-бгт тава пда-падма-
дгйнд бгавадж-джана-катг-раваена в сйт
с брахмаі сва-махіманй апі нтга м бгӯт
кі тв антаксі-лулітт патат вімнт

й  —  те, яке; нірвті  —  блаженство; тану-бгтм  —  втілених; тава  —  Твої; пда-падма  —  на лотосові стопи; дгйнт  —  від медитації; бгават-джана  —  від Твоїх довірених відданих; катг  —  розповіді; раваена  —  слухаючи; в  —  чи; сйт  —  виникає; с  —  те блаженство; брахмаі  —  в безособистісному Брахмані; сва-махімані  —  Твоїй величі; апі  —  навіть; нтга  —  Господи; м  —  не; бгӯт  —  існує; кім  —  що й казати; ту  —  тоді; антака-асі  —  мечем смерті; лулітт  —  знищувані; пататм  —  тих, хто падає; вімнт  —  зі своїх повітряних кораблів.

Господи, трансцендентне блаженство, яка можна відчути, медитуючи на Твої лотосові стопи чи слухаючи про Твою велич від чистих відданих, таке безмежне, що набагато перевершує навіть стан брахмананди, в якому людині здається, що вона злилася з безособистісним Брахманом і стала єдиною зі Всевишнім. Якщо трансцендентне блаженство відданого служіння затьмарює навіть брахмананду, що вже тоді казати про тимчасову втіху досягнення райських планет, яка обривається під ударом меча часу? Навіть якщо людина піднімається на райські планети, через певний час вона звідти знову падає.

ПОЯСНЕННЯ: Трансцендентне блаженство, що його дарує віддане служіння, а передусім шраванам кіртанам, неможливо порівняти зі щастям, яке відчувають кармі, піднявшись на райські планети, чи ґ’яні або йоґи, що насолоджуються злиттям із верховним безособистісним Брахманом. Йоґи переважно медитують на трансцендентну форму Вішну, але віддані не лише медитують на Нього, але й прямо служать Господу. У попередньому вірші сказано: бгавпйайа, «народження і смерть». Господь може звільнити від ланцюга народжень і смертей. Вважати, як це роблять моністи, що той, хто звільнився від народження і смерті, зилвається з Верховним Брахманом    —    це велика помилка. Тут ясно сказано, що трансцендентне блаженство, яке чисті віддані відчувають завдяки шраванам кіртанам, не йде ні в яке порівняння з брахманандою, трансцендентним блаженством злиття з безособистісним аспектом Абсолюту.

Становище кармі ще нижче. Вони ставлять собі за мету піднятися на вищі, райські, планетні системи. У «Бгаґавад-ґіті» сказано: йнті дева-врат девн    —    ті, хто поклоняється півбогам, піднімаються на райські планети (Б.-ґ. 9.25). Але в іншому місці «Бгаґавад-ґіта» (9.21) застерігає: кше пуйе мартйа-лока віанті    —    ті, хто піднімається на вищі планетні системи, змушені знову опускатися вниз, коли плоди їхніх праведних вчинків вичерпуються. Вони подібні до сучасних космонавтів, які намагаються досягнути Місяця. Коли в них закінчується паливо, вони змушені повертатися назад на Землю. За допомогою реактивних двигунів космонавти літають до Місяця чи до інших райських планет, але коли в їхніх ракетах закінчується паливо, їм доводиться повертатися назад. Так само стається і з тими, хто досягає райських планет за допомогою жертвопринесень і праведних вчинків. Антаксі-лулітт    —    меч часу скидає людину з її високого становища в матеріальному світі, і вона знову повертається вниз. Дгрува Махараджа чудово розумів, що результати відданого служіння варті набагато більшого, ніж злиття з Абсолютом чи досягнення райських планет. Заслуговують уваги тут слова патат вімнт. Вімна означає «літак». Особи, які досягають райських планет, скидаються на літаки, що падають, коли в них закінчується паливо.

« Previous Next »