16
йасмін віруддга-ґатайо хй аніа патанті
відйдайо вівідга-актайа нупӯрвйт
тад брахма віва-бгавам екам анантам дйам
нанда-мтрам авікрам аха прападйе
йасмін — в кому; віруддга-ґатайа — протилежної природи; хі — певно; аніам — завжди; патанті — проявляються; відй-дайа — знання й невігластво і т. д.; вівідга — різні; актайа — енерґії; нупӯрвйт — постійно; тат — те; брахма — Брахман; віва-бгавам — причині матеріального творіння; екам — єдиному; анантам — безмежному; дйам — первинному; нанда-мтрам — чистому блаженству; авікрам — незмінному; ахам — я; прападйе — складаю поклони.
Дорогий Господи, у Твоєму безособистісному аспекті, Брахмані, завжди поєднують протилежні елементи, як оце знання та невігластво. Ти проявляєш Свої численні енерґії, а причина матеріального творіння — це безособистісний Брахман, неподільний, предвічний, незмінний, безмежний і сповнений блаженства. Ти і є цей безособистісний Брахман, тому я віддаю Тобі свої шанобливі поклони.
ПОЯСНЕННЯ: У «Брахма-самхіті» сказано, що безмежний Брахман являє собою сяйво трансцендентного тіла Ґовінди. У цьому безмежному сяйві Верховного Бога-Особи плавають незліченні всесвіти, повні незліченних планет різних категорій. Хоча Верховна Особа — це первинна причина всіх причин, безпосередня причина матеріального прояву — це Його безособистісне сяйво, яке називають Брахманом. Тому Дгрува Махараджа шанобливо схиляється перед цим безособистісним аспектом Господа. Той, хто пізнав цей безособистісний аспект, може насолоджуватися станом незмінної брахмананди, названої тут духовним блаженством.
Шріл Вішванатга Чакраварті Тгакура зауважує, що безособистісний аспект Верховного Господа, Брахман, — це мета людей, які досягнули дуже високого рівня духовного розвитку, але ще не змогли пізнати особистісний аспект чи розмаїття духовного світу. Таких відданих називають ґ’яна-мішра-бгактами, або відданими, чиє віддане служіння змішане з емпіричним знанням. Пізнання безособистісного Брахмана являє собою часткове пізнання Абсолютної Істини, і тому Дгрува Махараджа схиляється перед цим аспектом у шанобливому поклоні.
Як відомо, пізнання безособистісного Брахмана — це початок наближення до пізнання Абсолютної Істини. Хоча здається, що Брахман позбавлений будь-яких енерґій, насправді він містить у собі різні енерґії, що належать до категорій знання і невігластва. Ці енерґії постійно породжують різні прояви від’ї та авід’ї. Що таке від’я та авід’я, прекрасно пояснено в «Ішопанішаді». Через авід’ю, брак знання, іноді людина думає, що Абсолютна Істина в кінцевому підсумку безособистісна. Але насправді, чим більше людина присвячує себе відданому служінню, тим ліпше вона розуміє безособистісний та особистісний аспекти. Чим глибше наше віддане служіння, тим ближче ми підходимо до Абсолютної Істини, що спочатку, коли ми бачимо її з дуже великої відстані, здається безособистісною.
Звичайні люди, перебуваючи під впливом авід’я-шакті, або майі, не мають ні знання, ні відданості. Але коли людина, яка досягнула вищого рівня, ніж вони, ставши ґ’яні, піднімається ще на щабель вище, вона стає ґ’яна-мішра-бгактою, тобто відданим, чия любов змішана з емпіричним знанням. Розвиваючись далі, такий відданий усвідомлює, Абсолютна Істина — це особа, яка володіє численними енерґіями. Піднесений відданий може пізнає і Господа, і Його твірну енерґію. Коли він осягає твірну енерґію Абсолютної Істини, йому відкриваються також шість багатств Верховного Бога-Особи. Віддані, які перебувають на ще вищому рівні й володіють повним знанням, розуміють трансцендентні ігри Господа. Тільк ина цьому рівні особа може повною мірою насолоджуватися трансцендентним блаженством. Різні рівні пізнання Абсолютної Істини Вішванатга Чакраварті Тгакура порівнює з поступовим наближенням людини до її цілі. Спочатку вона бачить свою ціль здалека, як обриси міста на обрії. Проте, коли вона підходить ближче, вона бачить куполи храмів та прапори на високих будинках. А коли вона входить у місто, вона бачить дороги, парки, ставки, базари та магазини з покупцями. Вона бачить кінотеатри й танцмайданчики, а також людей, які весело розважаються. Подорожній відчуває задоволення тільки після того, як він увійде в місто й особисто побачить його бурхливе життя.