2
са ваі дгій йоґа-віпка-тіврай
хт-падма-кое спгуріта таіт-прабгам
тірохіта сахасаівопалакшйа
бахі-стгіта тад-авастга дадара
са — Дгрува Махараджа; ваі — теж; дгій — медитацією; йоґа-віпка-тіврай — зрілим розуміння, отриманим завдяки йозі; хт — серця; падма-кое — на лотосі; спгурітам — проявленого; таіт-прабгам — що сяяв, наче блискавка; тірохітам — що зникнув; сахас — раптом; ева — також; упалакшйа — помітивши; бахі-стгітам — що перебуває зовні; тат-авастгам — в тій самій позі; дадара — побачив.
Осяйний, як блискавка, Господній образ, що його зосереджено споглядав у своїй медитації Дгрува Махараджа, досягнувши досконалості в практиці йоґи, раптом зник з-перед внутрішнього зору Дгруви. Це стурбувало Дгруву й перервало його медитацію. Але коли він розплющив очі, Він побачив, що Верховний Бог-Особа власною особою стоїть перед ним у тому самому образі, який він споглядав у своєму серці.
ПОЯСНЕННЯ: Досягнувши зрілості в практиці йоґічної медитації, Дгрува Махараджа постійно споглядав у своєму серці образ Бога-Особи. Але раптом Верховний Господь зник із серця Дгруви Махараджі, і Дгрува подумав, що він утратив Господа. Це стурбувало Дгруву Махараджу, але, розплющивши очі і вийшовши з медитації, він побачив перед собою Господа в тому самому образі. У «Брахма-самхіті» (5.38) сказано: премджана-ччгуріта-бгакті-вілочанена — святий, який завдяки відданому служінню розвинув любов до Верховного Бога-Особи, повсякчасно бачить трансцендентний образ Господа Ш’ямасундари. Цей образ Господа Ш’ямасундари в серці відданого не є витвір уяви. Коли відданий досягає зрілості у відданому служінні, він віч-на-віч бачить того самого Ш’ямасундару, про якого завжди думав, виконуючи віддане служіння. Верховний Господь абсолютний, і тому форма Господа в серці відданого, форма Господа в храмі і первинна форма Господа на Вайкунтзі, у Вріндавана-дгамі суть одна й та сама форма, вони невідмінні між собою.