No edit permissions for Ukrainian

24

ішв м йаджа-хдайа
йаджаі пушкала-дакшіаі
бгуктв чехіша сатй
анте м сасмарішйасі

ішв  —  вшанувавши; мм  —  Мене; йаджа-хдайам  —  серце всіх жертвопринесень; йаджаі  —  великими жертвопринесеннями; пушкала-дакшіаі  —  супроводжуваними щедрою роздачею милостині; бгуктв  —  насолодившись; ча  —  також; іха  —  у цьому світі; іша  —  благословення; сатй  —  істинні; анте  —  в кінці; мм  —  Мене; сасмарішйасі  —  ти зможеш пам’ятати.

Господь вів далі: Я серце всіх жертвопринесень. Ти зумієш провести багато великих жертвопринесень і роздати багато милостині. Таким чином ти в цьому житті вповні насолодишся матеріальним щастям, а в час смерті пам’ятатимеш про Мене.

ПОЯСНЕННЯ: Найважливіший момент цього вірша полягає в тому, що Господь підкреслює, як важливо пам’ятати Верховного Бога-Особу в кінці життя. Анте нрйаа-смті    —    всі наші зусилля в духовній практиці увінчаються успіхом, якщо ми зомжемо в кінці пам’ятати Нараяну, Верховного Бога-Особу. Від постійного пам’ятання про Господа нас може відірвати багато різних речей, але Дгруві судилося прожити таке чисте життя, як запевнив його Сам Господь, що він ніколи не забуватиме Господа. Отже, коли прийде смерть, він пам’ятатиме про Господа, а до того він буде насолоджуватися матеріальним світом    —    не просто задовольняючи чуття, а проводячи великі жертвопринесення. Як сказано у Ведах, під час великого жертвопринесення треба роздавати дарунки не лише брахманам, а й кшатріям, вайш’ям та шудрам. В цьому вірші Господь запевняє Дгруву Махараджу, що йому вдасться впоратися з цим усім. Однак за епохи Калі велике жертвопринесення    —    це санкіртана-яґ’я.Наш рух свідомості Крішни створено так, щоб ми самі вивчали настанови Бога-Особи, як вони є, і вчили людей цих настанов. Таким чинмо ми будемо постійно виконувати санкіртана-яґ’ю і постійно повторювати мантру Харе Крішна. Завдяки цьому в кінці життя ми напевно зможемо згадати Крішну, і тим самим наше життя увінчається успіхом. За цієї епохи замість грошей треба роздавати прасад. Ніхто не має достатніх коштів, щоб роздавати гроші, але якщо ми якомога ширше роздаватимемо крішна-прасад, від цього буде набагато більша користь, ніж від роздачі грошей.

« Previous Next »