25
тато ґантсі мат-стгна
сарва-лока-намасктам
упарішд шібгйас тва
йато нвартате ґата
тата — потім; ґант асі — ти підеш; мат-стгнам — до Моєї обителі; сарва-лока — всіма планетними системами; нама-ктам — вшановуваної; упарішт — розташованої вище; шібгйа — від планетних систем ріші;
Бог-Особа вів далі: Дорогий Дгруво, коли закінчиться твоє матеріальне життя в цьому тілі, ти підеш на Мою планету, якій завжди віддають поклони жителі всіх інших планетних систем. Вона розміщена вище за планети сімох ріші. Пішовши туди, ти вже ніколи не муситимеш повертатися до матеріального світу.
ПОЯСНЕННЯ: Варто окремо відзначити в цьому вірші слово нвартате. Господь каже: «Ти ніколи не повернешся до цього матеріального світу, бо ти досягнеш мат-стгнам, Моєї обителі». Отже, Дгрувалока, чи полярна зірка, являє собою обитель Господа Вішну в матеріальному світі. На ній розкидається молочний океан, в якому лежить острів за назвою Шветадвіпа. Тут ясно сказано, що ця планета розміщена вище за сім планетних систем ріші. Ця планета є Вішнулокою, і тому їй поклоняються всі інші планетні системи. Хтось може запитати, що станеться з цією планетою, Дгрувалокою, під час знищення всесвіту. Відповідь проста: Дгрувалока існуватиме далі, як усі інші Вайкунтгалока за межами цього всесвіту. Як пише у своєму коментарі до цього вірша Шріла Вішванатга Чакраварті Тгакура, слово нвартате свідчить, що ця планета вічна.