32
матір відӯшіт деваі
патадбгір асахішубгі
йо нрада-вачас татгйа
нґрхішам асаттама
маті — інтелект; відӯшіт — осквернений; деваі — півбогами; патадбгі — що падають; асахішубгі — нетерпимими; йа — я, хто; нрада — великого мудреця Наради; вача — настанов; татгйам — істину; на — не; аґрхішам — прийняв; асат-тама — найниціший.
Усім півбогам, що живуть на вищих планетних системах, доведеться знову спускатися на нижчі планети, тому всі вони заздрять тому, що я завдяки відданому служінню піднявся на Вайкунтгалоку. Ці заздрі півбоги затьмарили мій інтелект, і тільки тому я не зміг прийняти істинне благословення, яке давав разом зі своїми настановами мудрець Нарада.
ПОЯСНЕННЯ: Як видно з багатьох прикладів, наведених у ведичній літературі, коли людина виконує суворі аскези, це дуже непокоїть півбогів, бо вони завжди бояться втратити своє становище ппанівних божеств на вищих планетах. Їм відомо, що їхні місця на вищих планетних системах не вічні, як пояснює дев’ята глава «Бгаґавад-ґіти» (кшіне пуйе мартйа-лока віанті). У «Ґіті» сказано, що всім півбогам, жителям вищих планетних систем, доводиться знову опускатися на Землю, коли плоди їхніх праведних вчинків вичерпуються.
Діяльністю всіх частин нашого тіла керують півбоги. Насправді ми самі неспроможні навіть кліпнути повіками. Всі процеси в наших тілах відбуваються під їхнім наглядом. Дгрува Махараджа вирішив, що ці півбоги, заздрячи високому рівню його відданого служіння, змовилися проти нього й затьмарили йому інтелект. Через це він, хоча й був учнем великого вайшнави, Наради Муні, не зміг прислухатися до цінних настанов Наради. Тепер Дгрува Махараджа гірко побивався над ним, що не взяв до уваги цих настанов. Нарада Муні казав йому: «Чому тебе повинні так хвилювати образи чи похвали з боку твоєї мачухи?» Він сказав Дгруві Махараджі, що маленькому хлопчику немає діла до таких образ і хвали. Але Дгрува Махараджа рішуче постановив здобути благословення Верховного Бога-Особи, і тому Нарада порадив йому поки що повернутися додому, а потім, трішки підрісши, спробувати практикувати віддане служіння. Дгрува Махараджа шкодував, що відкинув пораду Наради Муні й настійливо прохав про минущі речі, прагнучи помститися мачусі за образу і заволодіти батьковим царством.
Дгрува Махараджа дуже шкодував про те, що, маючи осквернену свідомість, він не поставився серйозно до настанов свого духовного вчителя. Однак Господь був такий милостивий, що в нагороду за віддане служіння Дгруви дарував йому те, що вайшнави вважають за найвищу мету.