35
сврджйа йаччгато маугйн
мно ме бгікшіто бата
іварт кшіа-пуйена
пгалі-крн івдгана
сврджйам — віддане служіння Господу; йаччгата — від Господа, який хотів дарувати; маугйт — від малого розуму; мна — матеріальне процвітання; ме — мною; бгікшіта — випрохано; бата — лихо; іварт — від великого імператора; кшіа — зменшені; пуйена — чиї праведні заслуги; пгалі-крн — дроблені рисинки, очищені від полови; іва — як; адгана — злидар.
Через цілковитий брак розуму і праведних заслуг я попрохав у Господа, що був ладен дарувати мені можливість особисто служити Йому, просто матеріальне ім’я, славу і процвітання. Я схожий на злидаря, який здобув прихильність імператора і якому імператор запропонував прохати будь-який дарунок, але який через невігластво попрохав кілька дроблених рисинок, очищених від полови.
ПОЯСНЕННЯ: Окремої уваги в цьому вірші заслуговує слово сврджйам. Зумовленій душій невідомо, що таке цілковита незалежність. Здобути цілковиту незалежність означає повернутися до свого природного становища. Істинна незалежність живої істоти, невід’ємної частки Верховного Бога-Особи, полягає в тому, щоб завжди ставити себе в залежність від Верховного Господа. Це така сама незалежність, як незалежність дитини, що безтурботно грається під наглядом і опікою батьків. Щоб бути незалежною, зумовлена душа повинна не змагатися з перешкодами, які перед нею створює майа, а впокоритися Крішні. В матеріальному світі кожен намагається здобути цілковиту незалежність, просто змагаючись із перешкодами, які створює майа. Це називається боротьбою за існування. Здобути справжню незалежність означає повернутися до служіння Господу. Кожен, хто йде на планети Вайкунтги чи на Ґолоку Вріндавану, здобуває свободу в служінні Господу. Це цілковита незалежність. Матеріальна влада, яку ми помилково називаємо незалежність, являє собою повну протилежність до цієї свободи. Багато великих політичних лідерів намагалися здобути незалежність, але через так звану незалежність народ опиняється у ще більшій залежності. Жива істота не досягне щастя, намагаючись стати незалежною в матеріальному світі. Треба віддатися лотосовим стопам й повернутися до свого вічного, первинного стану, присвятивши себе служінню Господу.
Дгрува Махараджа шкодує про те, що бажав матеріального багатства і процвітання, більшого, ніж у його прадіда, Господа Брахми. Прохаючи в Господа таких речей, він став подібним до злидаря, який попрохав у великого імператора кілька зерен дробленого рису. Висновок, який випливає з цієї історії, полягає в тому, що той, хто виконує любовне служіння Господу, ніколи не повинен прохати в Господа матеріального процвітання. Досягне людина матеріального процвітання чи ні — залежить просто від суворих законів зовнішньої енерґії. Чисті віддані Господа прохають у Нього тільки можливості служити Йому. Це справжня незалежність живої істоти. Якщо ми хочемо чогось іншого, це тільки свідчить про нашу безталанність.