47
йасйа прасанно бгаґавн
ґуаір маітрй-дібгір харі
тасмаі наманті бгӯтні
німнам па іва свайам
йасйа — кожен, кого; прасанна — задоволений; бгаґавн — Бог-Особа; ґуаі — якостями; маітрі-дібгі — дружністю і т. д.; харі — Господь Харі; тасмаі — йому; наманті — шанують; бгӯтні — усі живі істоти; німнам — до землі; па — вода; іва — як; свайам — сама собою.
Усі живі істоти шанують того, хто завдяки своїм дружнім стосункам із Верховним Богом-Особою має трансцендентні якості, як вода від природи сама тече вниз.
ПОЯСНЕННЯ: Хтось міг би запитати, чому Суручі, яка не відчувала великої любові до Дгруви, благословила його словами: «Живи довго!», — тим самим побажавши йому і щастя? Відповідь дає цей вірш. Отримавши від Господа благословення, Дгрува Махараджа володів трансцендентними якостями, і тому живі істоти не могли не шанувати його й не бажати йому добра, як вода від природи не може не текти вниз. Відданий Господа ні від кого не вимагає шани, але, куди він не піде, його скрізь, по всьому світі, вітають з великою шаною. Шрініваса Ачар’я каже, що шістьох Ґосвамі Вріндавани шанують по всьому всесвіті, бо відданий, здобувши прихильність Верховного Бога-Особи, джерела всього сущого, само собою здобуває прихильність усіх істот, і тому всі віддають йому шану.