65
уттнапдо рджарші
прабгва танайасйа там
рутв дшвдбгутатама
прапеде вісмайа парам
уттнапда — цар Уттанапада; рджа-ші — великий святий цар; прабгвам — силу; танайасйа — сина; там — те; рутв — чуючи; дшв — бачачи; адбгута — дивовижну; тамам — найвищою мірою; прапеде — відчував щастя; вісмайам — подив; парам — найвищий.
Святий цар Уттанапада, чуючи про славетні діяння Дгруви Махараджі й бачачи на власні очі силу й велич сина, був дуже щасливий, бо дії Дгруви були вищою мірою дивовижні.
ПОЯСНЕННЯ: Коли Дгрува Махараджа жив у лісі й виконував аскези, його батько, Уттанапада, чув про всі його дивовижні звершення. Хоча Дгрува Махараджа був син царя й мав тільки п’ять років, він пішов у ліс і присвятив себе відданому служінню, накладаючи на себе великі аскези. Тому його дії викликали великий подив, а коли він повернувся додому, всі піддані природно любили його за його духовні якості. З милості Господа він звершив багато чудесних діянь. Найбільшу втіху слава людини дарує її батькові. Махараджа Уттанапада не був звичайним царем, він був раджарші — святий цар. Раніше всією Землею правив один святий цар. Раніше в царів виховували характер святого, і тому вони ні про що так не дбали, як про добробут підданих. Ці святі царі отримували гідну підготовку. Як зазначено в «Бгаґавад-ґіті», колись святому царю Сонця була відкрита наука про Бога, тобто йоґа відданого служіння, описанна в «Бгаґавад-ґіті», і після того царі-кшатрії сонячної та місячної династії з покоління в покоління передавали цю науку. Якщо уряд очолює свята людина, всі піддані неодмінно теж стануть святими і будуть щасливими, тому що всі їхні духовні й тілесні потреби та бажання будуть задоволені.