TEXT 4

У цьому вірші Верховний Бог-Особа змальовує, як різні люди поклоняються різним об’єктам згідно з їхньою зовнішньою діяльністю. Як радять священні стри, поклонятись слід лише Верховному Богові-Особі, але люди, не дуже обізнані з приписами стр, не вірять їм і поклоняються різним об’єктам відповідно до тих чи інших ґу матеріальної природи, які владні над ними. В ґуі благочестя люди звичайно поклоняються напівбогам: Брахмі, іві, Чандрі, Індрі, богові Сонця та іншим. Є чимало різних напівбогів. Люди в ґуі благочестя поклоняються певному напівбогові задля певної мети. Аналогічно, ті, що перебувають в ґуі пристрасті, вшановують демонів. Згадується, як під час другої світової війни в Калькутті жив чоловік, що поклонявся Гітлерові, тому що завдяки війні він нажив чимале багатство за допомогою махінацій на чорному ринкові. Подібним же чином люди в ґуах пристрасті та невігластва звичайно обирають можновладну людину і схиляються перед нею, як перед Богом. Вони вважають, що будь-кого можна вшановувати як Бога і досягти тих же самих результатів.

Тут ясно сказано, що люди в ґуі пристрасті шанують й творять лжебогів, а в ґуі невігластва, пітьми, вони вшановують духів померлих. Деякі люди поклоняються могилам мертв’яків. Поклоніння, що пов’язане з сексом, також перебуває в ґуі пітьми. Таким же чином, у віддалених селах Індії живуть люди, які поклоняються привидам. В Індії люди з нижчих прошарків суспільства інколи йдуть до лісу і, знаючи, в якому дереві живе дух, поклоняються йому й приносять жертви. Ці різноманітні форми поклоніння насправді не є поклоніння Богові. Поклоніння Богові призначене для людей, які перебувають у трансцендентному стані чистої благості. В рмад-Бгґаватам (4.3.23) сказано: саттва віуддга васудева- абдітам — «людина, яка перебуває в ґуі чистої благості, поклоняється Всудеві». Суть цього вислову полягає в тому, що лише та людина, яка повністю скинула з себе чари матеріальної природи і перебуває в трансцендентному стані, може поклонятись Верховному Богові-Особі.

Вважається, що імперсоналісти перебувають в ґуі благочестя. Вони поклоняються напівбогам п’яти типів. Вони вшановують безособистісного Вішу, тобто форму Вішу в матеріальному світі, відому як умоглядний образ Вішу. Вішу — це експансія Верховного Бога-Особи, однак імперсоналісти, які в кінцевому рахунку не вірять у Верховного Бога-Особу, уявляють, що форма Вішу є всього лише одним з аспектів безособистісного Брахмана. Аналогічно, вони вважають Господа Брахму за безособистісну форму в матеріальній ґуі пристрасті. Інколи вони наводять описи п’яти типів богів, котрим слід поклонятись, але, вважаючи безособистісного Брахмана за Абсолютну Істину, вони, врешті-решт, відмовляються від усіх об’єктів поклоніння. Підсумовуючи, можна сказати, що спілкування з людьми, які живуть по законам трансцендентної природи, дозволяє очиститись від якостей, які нав’язують нам ґуи матеріальної природи.