No edit permissions for Ukrainian

МАНТРА ДЕСЯТА

анйад евхур відйай
анйад хур авідйай
іті урума дгр
йе нас тад вічачакшіре

анйат — відмінний; ева — неодмінно; ху — сказано; відйай—шляхом плекання знання; анйат—відмінний; ху—сказано; авідйай—розвитком невігластва; іті—так; урума—я чув; дгрм—від поміркованих; йе—хто; на—нам; тат—це; вічачакшіре—пояснив.
 

Мудрі пояснили, що одні плоди приносить плекання знання і що до зовсім інших результатів призводить поширення невігластва.
 

В тринадцятій главі Бгаґавад-ґти (13.8 – 12) знаходимо практичні поради, які скеровують на шлях розвитку знання:
 

1) Насамперед треба стати добре вихованою й глибоко порядною людиною і навчитись шанувати інших.
 

2) Не треба вдавати із себе віруючого лише задля імені та слави.
 

3) Треба стежити, щоб власна мова, думки або вчинки не турбували інших людей.
 

4) Треба навчитись бути стриманим, навіть попри провокації з боку інших.
 

5) Треба уникати нещирості в стосунках з людьми.
 

6) Треба знайти справжнього духовного вчителя, який здатний привести учня до духовної реалізації; впокоритись такому чрйі, духовному вчителю, служити йому і ставити доречні запитання.
 

7) Дотримуватись засад і приписів, які наведено в явлених священних писаннях й призначено на те, щоб впорядкувати життя й таким шляхом досягти стадії духовного усвідомлення.
 

8) Твердо вірити в основні принципи явлених священних писань.
 

9) Повністю уникати всього, що перешкоджає духовному усвідомленню.
 

10) Приймати не більше того, що потребує тіло.
 

11) Не слід оманно ототожнювати себе з грубим матеріальним тілом і вважати своєю власністю все те, що якось стосується цього тіла.
 

12) Завжди пам’ятати, що доки існує матеріальне тіло, воно зазнаватиме страждань повторюваних народження, старості, хвороб і смерті. Не варто будувати планів, як позбутись страждань, які породжує матеріальне тіло. Найкращий вихід — підшукати такі засоби, які допоможуть відродити духовну природу.
 

13) Слід вдовольнятись лише тим, що задовольняє нагальні потреби життя, присвяченого духовному вдосконаленню.
 

14) Не варто прив’язуватись до дому, дружини і дітей сильніше, ніж те радять явлені священні писання.
 

15) Не слід радіти або сумувати залежно від примх свого перебірливого розуму.
 

16) Слід беззастережно віддатися Верховному Богові-Особі, р Кші, й служити Йому з цілковитою зосередженістю.
 

17) Слід розвивати в собі схильність до самотнього життя в тихій і спокійній атмосфері, сприятливій для плекання духовності й уникати велелюдних місць, де збираються невіддані.
 

18) Треба стати вченим або філософом й провадити дослідницькі пошуки в сфері духовного — відкинувши матеріальне — пізнання, твердо усвідомивши, що духовне знання — вічне, тоді як матеріальне знання втрачається разом із смертю тіла.
 

Ці вісімнадцять положень складають систему поступового підняття, дотримуючись якої, можна розвинути в собі справжнє знання. Всі інші методи, котрі не входять до цієї системи, належать до категорії незнання. рла Бгактівнода гкура, видатний чрйа, зауважив якось, що будь-які форми матеріального знання просто є зовнішніми рисами ілюзорної енерґії, і що людина, плекаючи подібні знання, є не ліпшою од віслюка. Цю ж саму думку знаходимо і в р опанішад. Розвиваючи матеріалістичне знання, сучасна людина перетворюється на віслюка. Деякі політики-матеріалісти, що увібрались у шата псевдодуховності, відкрито засуджують систему сучасної цивілізації і називають її сатанинською, але, на жаль, вони зовсім не дбають про розвій істинного знання, описаного в Бгаґавад-ґті. Отже, вони безсилі якось зарадити пекельному становищеві.
 

Структура сучасного суспільства дозволяє навіть дітям вважати себе самодостатніми і не шанувати старших. Внаслідок неправильної системи освіти в наших університетах молодь усього світу спроможна викликати в старшого покоління хіба що головний біль. Тому р опанішад рішуче застерігає від поширення неуцтва, яке цілком відрізняється від плекання знання. Університети стали, так би мовити, лише центрами невігластва; відповідно, вчені розробляють винаходи новітньої смертоносної зброї, призначеної на знищення сусідніх країн.

Студентам сучасних університетів не дають жодного уявлення ані про принципи брахмачарйі, що впорядковують життя, ані про духовне життя взагалі. Вони не ймуть ніякої віри жодній настанові священних писань. Принципи релігії викладаються лише задля імені і слави, а не заради того, щоб дотримувати їх на практиці. Через те ворожнеча присутня не лише в соціальній і політичній сферах, але й у галузі релігії.
 

В різних частинах земної кулі поширився націоналізм і шовінізм, що є наслідком плекання незнання в масах людей. Ніхто не зважає не те, що наша крихітна Земля — лише грудка матерії, яка плаває в безмежному просторі серед безлічі інших грудок. У порівнянні з космічним безкраєм ці матеріальні грудочки подібні до часток пилу в повітрі. З Божої ласки всі ці грудки речовини створено довершеними і тому вони досконало споряджені всім необхідним на те, щоб плинути у просторі. Пілоти космічних кораблів дуже пишаються своїми досягненнями, але вони не зважають на пілота більших, гігантських космічних кораблів, які називають планетами.
 

Простір заповнюють безліч сонць і планетних систем, але ми, найдрібніші невід’ємні частки Верховного Господа, крихітні створіння, намагаємось заволодіти ними й панувати на них, повторно народжуючись і помираючи, але більшість наших планів руйнує старість і смерть. Тривалість людського життя повинна складати 100 років, але поступово воно скорочується до 20 – 30 років. Внаслідок поширення неуцтва, обдурені люди утворили на планеті свої національні угрупування, намагаючись ухопити якомога більше насолод впродовж свого коротенького віку. Ці сліпці будують різноманітні плани, як краще розмежуватися з сусідами й процвітати на «своєму» клаптикові землі. Зрештою, все це безглуздо. Прагнучи цього, одна країна стає причиною тривог для іншої і понад 50 відсотків національної енерґії присвячується на оборону і таким чином втрачається. І хоча ніхто не дбає про розвиток справжнього знання, всі оманно пишаються тим, що досягли значного проґресу в сферах як матеріального, так і духовного пізнання.
 

р опанішад застерігає нас від такої хибної системи освіти, а Бгаґавад-ґт наставляє, як саме розвивати справжнє знання. Дана мантра містить вказівку на те, що вчитись знанню, відйі, треба лише від дгри. Дгра означає «непотривожимий», тобто той, кого не турбує матеріальна ілюзія. Ніхто не може залишатись врівноваженим, якщо він не досяг стадії довершеного духовного усвідомлення, стану, в якому людина вже нічого не жадає й не жалкує ні за чим. Дгра усвідомив, що матеріальне тіло і розум, які він випадково отримав внаслідок свого зв’язку з матерією, є лише сторонні елементи, і тому він просто намагається здобути найбільшу вигоду з невдалої угоди.
 

Для духовної істоти зв’язок із матеріальним тілом і розумом є поганою угодою. Матеріальний світ мертвий, лише в духовному світі жива істота може виконувати свої справжні функції. Цей мертвий світ здається живим доти, доки духовні іскри маніпулюють мертвими згустками матерії. По суті саме вони, живі істоти — невід’ємні частки Верховної Живої Істоти — рухають увесь всесвіт. Дграми є ті, хто прийшов до усвідомлення цих істин, почувши про них від вищих авторитетів. Дгри реалізують це знання, дотримуючись принципів, що впорядковують життя.
 

Щоб стати на шлях такого впорядкованого способу життя, треба знайти притулок у справжнього духовного вчителя. Трансцендентне послання приходить до учня через духовного вчителя за умови, що учень дотримується засад, що впорядковують його життя, — воно не прийде ризикованим шляхом неуцької освіти. Стати дгрою можна лише смиренно слухаючи послання Бога-Особи. Досконалому учневі слід уподібнитись Арджуні, а духовному вчителеві — Самому Господеві. Таким є спосіб набування відйі (знань) від завжди врівноваженого дгри.
 

Адгр, той, хто не вчився у дгіри, не може бути провідником і давати настанови. Сучасні політичні діячі, які виставляють себе дграми, насправді є адграми, і від них неможливо сподіватися досконалого знання. Вони просто очікують на винагороду, що приходить до них у вигляді грошей. Отже, чи здатні вони повести народні маси по шляху правильного самоусвідомлення? Тому, щоб здобути справжню освіту, треба смиренно слухати дгру.
 

« Previous Next »