РОЗДІЛ СОРОК ВОСЬМИЙ

Упродовж кількох днів Крішна тільки те й робив, що слухав від Уддгави за всі подробиці його відвідин Вріндавани: як живуть Його батько й матір, ґопі, пастушки. Господь Крішна був цілковито задоволений, що Уддгава зумів розрадити їх повчаннями й посланням від Крішни.

Тоді Господь Крішна вирішив піти до Кубджі, тої горбані, що колись, як Він тільки входив у Матгуру, зуміла догодити Йому, запропонувавши сандалової пасти. В «Бгаґавад-ґіті» сказано, що Крішна завжди старається вдовольнити Своїх відданих і відповідає їм взаємністю так, як ті стараються вдовольнити Його. Думки в серці відданого постійно про Крішну, і Крішна також постійно думає в Собі про Своїх відданих. Зробившись вродливою красунею, Кубджа (вона стала блудницею) запросила Крішну до себе, щоб зустріти й вшанувати Його у свій спосіб. Здебільшого повії пропонують для насолоди чоловікам свої тіла, так намагаючись вдовольнити клієнтів. Але цю повію, Кубджу, справді охопила хіть задовольнити чуття з Крішною. Вирішивши піти до Кубджі, Крішна певно не йшов по чуттєве задоволення. Кубджа вже вдоволила Крішнині чуття, коли віддала Йому сандалову пасту. Проте, зваживши на її бажання чуттєвої втіхи, Крішна вирішив відвідати її вдома — але не заради чуттєвої насолоди, а щоб зробити її чистою відданою. Крішні завжди слугують тисячі богинь процвітання, тому вдовольняти чуття із повією Йому потреби немає. Однак Крішна ласкавий до кожного і тому вирішив піти туди. Кажуть, що місяць світить і криводушній людині. Так само Крішна дарує трансцендентну милість кожному, хто чи то з хіті, гніву чи з чистої любови послужив Йому. Якщо відданий служить Крішні й водночас прагне вдовольнити свої хтиві бажання, Крішна примістить його в такі умови, щоб відданий забув хтиві бажання і, повністю очистившись, назавжди заглибивсь у служіння Господеві.

Отже, щоб дотримати слова, яке Він колись дав, Крішна разом з Уддгавою пішов до дому Кубджі. Прийшовши туди, Крішна побачив: усе в домі призначене збуджувати в чоловіках хіть. Знати, там було багато картин, які зображали оголені тіла, над ними балдахіни й розшиті перлами прапорці, скрізь м’які ложа і зручні крісла. В кімнатах були порозвішувані квіткові ґірлянди, долівку сприснуто духмяною водою, курились запашисті куріння, скрізь були запалені красиві лампи.

Побачивши, що до неї, як і обіцяв, прийшов Господь Крішна, Кубджа підхопилася привітати Його. Оточена численними подружками, вона шанобливо, з великою повагою заговорила до Нього. Вигідно всадовивши Господа Крішну, вона вшанувала Його у спосіб, що відповідав її становищу. Так само Кубджа та її подружки привітали Уддгаву, але він, не бувши Крішні рівня, всівся просто долі.

Не гайнуючи часу, як пасує такій ситуації, Крішна ввійшов до Кубджиної спальні. А Кубджа пішла зробила омовіння, намастила тіло сандаловою пастою, гарно вбралася, надягла коштовні прикраси, самоцвіти й квіткову ґірлянду. Тоді пожувала бетелю і ще чогось п’янкого, напахчилася — і з’явилася перед Крішною. Вона ґраційно стояла перед Господом Крішною, що відомий як Мадгава, чоловік богині процвітання, а її лукаві погляди й рухливі брови були сама жіноча сором’язливість. Крішна, побачивши, що Кубджа вагається наблизитись до Нього, схопив її руку в браслетах, ніжно притягнув до Себе й усадовив Кубджу поруч. Кубджа просто колись дала Верховному Господу, Крішні, сандалової пасти — і завдяки тому звільнилася від усіх гріховних наслідків і отримала змогу насолоджуватися з Ним. Вона взяла лотосові стопи Крішни й поставила їх собі на груди, в яких палав вогонь хіті, і коли вдихнула аромат Крішниних лотосових стіп, вся її хіть зникла. Тоді Крішна дозволив, щоб вона обійняла Його обома руками. Так виповнилось її давнє бажання, щоб Крішна відвідав її дім.

«Бгаґавад-ґіта» каже, що раніш як почати виконувати трансцендентне любовне служіння Господеві, слід звільнитися від наслідків матеріальної гріховної діяльности. Кубджі ця винагорода дісталась через те тільки, що вона піднесла Господеві сандалової пасти. Вона бажала вдовольнити Крішну згідно зі своїм фахом, бо не вміла поклонятися Йому по-іншому. В «Бгаґавад-ґіті» сказано, що поклонятися Господеві можна і за допомогою власного фаху, якщо його застосовувати із щирим прагненням дати Господеві втіху. Кубджа попрохала Крішну:

— Коханий друже, прошу, лишися в мене на кілька днів і насолоджуйся зі мною. Любий лотосоокий друже, не покидай мене одразу. Виконай моє прохання.

Веди вчать, що Верховний Бог-Особа має безліч енерґій. На думку знавців, Шріматі Радгарані представляє Крішнину енерґію чіт-шакті, а Кубджа представляє Його енерґію бгу-шакті. Кубджа попрохала Крішну залишитися в неї на кілька днів, але Крішна ввічливо дав їй зрозуміти, що це неможливо. Крішна відвідує матеріальний світ тільки часами, тоді як Його зв’язок із духовним світом вічний. Крішна постійно перебуває чи на планетах Вайкунтгах, чи на планеті Ґолока Вріндавана. По-науковому Його присутність у духовнім світі зветься апраката-ліла.

Вдоволивши Кубджу ласкавою мовою, Крішна разом з Уддгавою повернувся додому. Тут «Шрімад-Бгаґаватам» попереджає, що поклонятися Крішні не так вже й легко, адже Він Верховний Бог-Особа, головний з-поміж вішну-таттв. Поклонятися Крішні чи спілкуватися з Ним річ непроста. Це пересторога насамперед для відданих, яких Крішна приваблює як коханець: прагнути чуттєвого задоволення у безпосередньому спілкуванні з Крішною для них недобре. Діяльність чуттєвої втіхи насправді є матеріальною. Поцілунки та обійми є і в духовному світі, але чуттєвого задоволення, як ото в матеріальному світі, там немає. Це засторога в першу голову для сахаджій, що вважають Крішну за звичайну людину. Вони мають перекручене бажання втішатися з Ним статевим життям. Але в духовному житті чуттєве задоволення важить найменше. Отже, будь-кого, хто прагне від Крішни спотвореного чуттєвого задоволення, слід вважати за малорозумного. Такій людині слід змінити свою свідомість.

Невдовзі Крішна виконав Свою обіцянку завітати до Акрури. Акрура виступає в стосунках з Крішною слугою, і Крішна хотів отримати від нього якесь служіння. Він пішов до Акрури разом з Господом Баларамою і Уддгавою. Коли Крішна, Баларама й Уддгава підійшли до Акруриного дому, той вийшов їм назустріч, обійняв Уддгаву, а Крішні з Баларамою з великою шаною низько вклонився. Крішна, Баларама й Уддгава вклонились на відповідь і посідали на запропоновані місця. Коли всі зручно влаштувалися, Акрура омив їм стопи і цією водою побризкав собі на голову. Як заведено, він вшанував гостей гарним вбранням, квітами та сандаловою пастою. Всі троє були дуже вдоволені тим, як Акрура їх прийняв. Акрура віддав Крішні поклін, торкнувшись землі головою. Тоді, поставивши собі на коліна Крішнині стопи, взявся легенько масувати їх. Від радости, що до нього завітали Крішна з Баларамою, очі Акрурі набігли сльозами любови до Крішни. Він почав підносити молитви:

— Любий Господи Крішно, вбивши Камсу та його прихильників, Ти виявив до нас велику милість. Ти позбавив родину Яду від смертельної небезпеки. Ядави ніколи не забудуть, що Ти врятував усю їхню велику династію. Любий Господи Крішна й Баларама, Ти є відначальна особа, з якої все випромінюється, первісна причина всіх причин. Твоя енерґія незбагненна, і Ти є всепроникаючий. Поза Тобою немає причин і наслідків, ані грубих, ні тонких. Ти є Верховний Брахман, якого можна пізнати, вивчаючи Веди. Завдяки Твоїй незбагненній енерґії Ми насправді бачимо Тебе. Своїми енерґіями Ти створюєш космічне проявлення і Сам входиш у нього. Коли п’ять елементів — земля, вода, вогонь, повітря й небо розподіляються у проявленому по різноманітних тілах, Ти входиш у різноманітні тіла, що створені Твоєю ж енерґією. Ти входиш у тіла як індивідуальна душа і водночас незалежно як Наддуша. Матеріальне тіло утворене з Твоєї нижчої енерґії. Живі істоти, індивідуальні душі, — то Твої невід’ємні частки, а Наддуша — Твій локалізований представник. Індивідуальна жива істота складена з матеріального тіла, живої істоти й Наддуші, але відначально все це різноманітні енерґії Верховного Господа.

Маніпулюючи трьома ґунами — добра, страсти й невігластва, — Ти твориш, підтримуєш і знищуєш все, що є проявлене в матеріальному світі. Але Сам Ти їхньому впливові не влягаєш, бо на відміну від знання індивідуальної живої істоти Твоє найвище знання ніколи не стає вкрите, — промовляв Акрура.

Приходячи в матеріальний космос, Верховний Господь влаштовує, щоб належного часу відбулися творення, підтримання й заглада, а Його невід’ємні частки — живі істоти входять у матеріальні елементи й отримують створені для них матеріальні тіла. Різниця між живою істотою й Господом така, що жива істота є невід’ємна частка Верховного Господа і влягає впливові матеріальних ґун. Крішна ж, Парам Брахман (Верховний Брахман), завжди перебуває у повному знанні, а отже, цьому впливові не підвладний. Тому Крішну звуть Ач’юта, що означає: той, хто ніколи не падає. Матеріальний вплив ніколи не занечищує духовної свідомости Крішни, тоді як крихітна невід’ємна частка за своєю природою схильна піддаватися матеріальному впливові. Індивідуальна жива істота є вічна невід’ємна частка Бога, крихітна іскра з первісного вогню, Крішни, але та іскра схильна згасати.

— Нерозумні помилково вважають Твоє трансцендентне тіло створеним з матеріальної енерґії, — вів далі Акрура. — Але коли йдеться за Тебе, ця концепція геть неприйнятна. Поправді Ти цілком духовний, і тому Ти і Твоє тіло невідмінні. Тому навіть не виникає питання про Твої зумовленість чи звільнення. Ти вільний завжди, за будь-яких умов життя. Тільки невігласи та негідники вважають Тебе за звичайну людину, як це сказано в «Бгаґавад-ґіті». Вважати Твою Господню Милість за звичайну людину, що, як оце ми, зумовлена матеріальною природою, є найбільша помилка, і причиною їй недосконале знання. Відхиляючись од відначального знання Вед, люди намагаються ототожнити звичайні живі істоти з Твоєю Господньою Милістю, що в Своєму відначальному тілі з’явився на Землі відновити справжнє знання, а воно в тому, що живі істоти ані єдині з Верховним Богом, ані рівні Йому. Любий Господи, Ти завжди перебуваєш у добрі (шуддга-саттва), що поза скверною. Ти з’являєшся єдино щоб відновити справжнє ведичне знання на противагу атеїстичній філософії, апологети якої намагаються довести, буцім Бог та живі істоти — одне. Любий Господи Крішна, цього разу Ти з’явився в домі Васудеви як його син, з Тобою Твоє повне поширення Баларама. Місія Твоя — знищити всі безбожні царські родини разом з їхнім безміром збройних сил. Ти прийшов Сам, аби поменшити тягар землі, а щоб здійснити цю місію, Ти з’явився як один із членів родини Яду і тим уславив її.

Любий Господи, завдяки тому, що Ти відвідав мене, мій дім очистився. Я тепер найщасливіша людина в цілім світі. До моєї господи увійшов Верховний Бог-Особа, що Йому поклоняються різноманітні півбоги, піти, царі, імператори та інші живі істоти, Він, хто є Наддуша усього. Вода, що омиває Його лотосові стопи, очищує три світи — і Він ласкаво завітав до мене! Чи є у всіх трьох світах справді вчена людина, що не шукала б притулку Твоїх лотосових стіп, що не впокорилася б Тобі? Всі добре знають: немає ніжнішого, як Ти до Своїх відданих. Тож хіба є нерозсудливець, що не схотів би стати Твоїм відданим? Уся ведична література проголошує, що Ти найліпший друг кожній живій істоті. Так твердить «Бгаґавад-ґіта»: сухда сарва-бгӯтнм. Ти є Верховний Бог-Особа, Ти володієш досконалим розумінням, як задовольнити бажання Своїх відданих. Ти справжній друг кожному. І хоча Ти роздаєш Себе Своїм відданим, Твоя первісна сила ніколи не поменшується. Твоє могуття ані зростає, ані зменшується.

Любий Господи, навіть великим йоґам-містикам й півбогам важко збагнути Твої дії або досягти Тебе. Але з безпричинної милости Ти погодився прийти до мого дому. За весь час моїх блукань шляхами матеріального буття ця мить — найщасливіша. Лише Твоєю милістю Я зрозумів, що мій дім, дружина, діти, все, чим володію — то пута матеріального існування. Будь ласка, розрубай цей вузол, виплутай мене з тенет оманних суспільства, дружби й любови.

Молитви, що їх підніс Акрура, Господеві Крішні були дуже до серця. З усмішкою, що полонила Акруру чимдалі більше, Господь ласкаво звернувся до Нього:

— Любий Акруро, ти дуже смиренний, але Я вважаю тебе за старшого, що нарівні з Моїм батьком, за вчителя і найдоброзичливішого друга. Тому це Я маю вклонятись тобі. Ти ж, Мій дядько, мусиш завжди захищати Мене. Я — один з твоїх дітей і тому хочу, щоб ти дбав за Мене. Я ставлюсь до Тебе, як син до батька, але навіть не беручи цього до уваги, всі завжди мають поклонятися тобі як найпіднесенішому відданому. Хто прагне доброї долі, хай з пошаною вклоняється таким, як ти, що вищі за півбогів. Потребуючи чуттєвої втіхи, люди беруться поклонятися півбогам, і півбоги, прийнявши поклоніння, обдаровують своїх відданих благословенням. Але відданий, як оце ти, Акруро, завжди готовий дати людям найвище благословення. Святі й віддані щедро дарують благословення кожному, тоді як півбоги можуть благословити лише того, хто їм поклоняється. Благо від перебування в святому місці мають тільки прочани, що прийшли туди, а ті, хто поклоняється певному півбогові, звичайно довго ждуть, щоб їхнє бажання задоволили. Проте святі, як оце ти, любий Акруро, на силі сповнити бажання відданого негайно. Любий Акруро, ти завжди Наш друг і доброзичливець і завжди готовий робити щось для Нашого добра. Тому прошу, поїдь до Хастінапури розвідайся, в якому там становищі Пандави.

Крішна прагнув дізнатися про становище синів Панду, бо батько їхній помер, коли вони були ще малі. Крішна, великий друг Своїм відданим, завжди прагне знати за них, тому нині Він відрядив Акруру до Хастінапури дізнатися про стан речей. Крішна додав:

— Я чув, після смерті царя Панду турботу про його юних синів Юдгіштгіру, Бгіму, Арджуну, Накулу й Сахадеву разом з їхньою матір’ю-удовою мав перейняти Дгрітараштра і бути їм за опікуна. Однак Я чув, що цей Дгрітараштра не лише сліпий від народження, але ще й засліплений любов’ю до свого жорстокого сина Дурйодгани. П’ять Пандав — сини царя Панду, але Дгрітараштра має власні плани й заміри і тому не має прихильности до вдовиченків. Поїдь, будь ласка, туди, розвідайся, як живеться Пандавам за Дгрітараштрою. А вже Я, вислухавши твою розповідь, розважу, що для них зробити.

Отже, Верховний Бог-Особа, Крішна, наказав Акрурі їхати до Хастінапури, а Сам з Баларамою й Уддгавою повернувся додому.