ВІРШ 14
нйарундганн удґалад бшпам
ауткагйд девакі-суте
нірйтй аґрн но ’бгадрам
іті сйд бндгава-стрійа
нйарундган — ледве стримуючи; удґалат — безупинні; бшпам — сльози ; ауткагйт — від сильного хвилювання ; девакі-суте — за сином Девакі; нірйті — вийшовши; аґрт—з палацу; на—не; абгадрам—несприятливе; іті— так; сйт — щоб не сталося; бндгава — родички; стрійа — жінки.
Родички дуже переживали за Крішну, і від того в їхніх очах стояли сльози. Вони, повиходивши з палацу, лише насилу стримували їх, та й то через те, що боялись, що сльози під час від’їзду накличуть нещастя.
У хастінапурському палаці мешкали сотні жінок. Всі вони любили Крішну, і до того ж всі були Його родички. Тому, побачивши, що Крішна від’їжджає до Свого міста, вони розхвилювалися, і по щоках їм, як зазвичай в таких випадках, покотилися сльози. Однак вони одразу подумали, що сльози перед дорогою можуть накликати на Крішну лихо, і тому намагалися їх стримати. То було важко, бо сльози котились без упину. Тоді вони просто витерли очі, а серця їхні при тому калатали. Дружини й невістки тих, хто загинув у битві, ніколи не спілкувалися з Крішною безпосередньо, однак всі вони чули про Нього та Його великі діяння і тому, думавши й розмовлявши про Нього, Його ім’я, славу тощо, полюбили Його так само, як і ті, що спілкувалися з Ним безпосередньо. Тож хоч яке, пряме чи непряме, є спілкування людини з Крішною, але кожен, хто думає про Крішну, розмовляє про Крішну чи поклоняється Крішні, прив’язується до Нього. Крішна абсолютний, і тому різниці між Його іменем, формою, якостями тощо немає. Ми можемо відродити свої близькі стосунки з Крішною, якщо просто будемо розмовляти й слухати про Нього чи пам’ятати Його. Це все відбувається завдяки духовній енерґії.