No edit permissions for Ukrainian

ВІРШ 22

прахвбгівданлеша-
кара-спара-смітекшааі
всйа чвапкебгйо
вараі чбгіматаір вібгу

прахв  —  схиляючи голову; абгівдана  —  вітаючи словами; леша  —  обіймаючи; кара-спара  —  потискаючи руки; сміта-ікшааі  —  усміхненим поглядом; всйа  —  заохочуючи; ча  —  і; вапкебгйа  —  аж до найниціших собакоїдів; вараі  —  благословеннями; ча  —  і; абгіматаі  —  як вони хотіли; вібгу  —  Всемогутній.

Всемогутній Господь вітав кожного: перед кимось Він схиляв голову, з кимось обмінювався вітаннями, когось обнімав, іншим потискав руки, когось скидав оком і усміхався, когось підбадьорював; Він дарував благословення навіть найницішим людям.

Зустрічати Господа Шрі Крішну вийшли представники всіх верств населення    —    від Васудеви, Уґрасени й Ґарґамуні (батька, діда й вчителя) аж до повій та чандал, які вживають в їжу собачатину. Господь щиро привітав кожного відповідно до його рівня та становища. Всі живі істоти у своєму відначальному стані є відокремлені невід’ємні частки Господа, тож всі вічно пов’язані з Господом і ніхто не чужий Йому. Ці живі істоти, відначально чисті, поділені на різні групи відповідно до ступеня занечищення ґунами матеріальної природи, але Господь любить всі Свої невід’ємні частки однаково, не вважаючи на матеріальні розрізнення. Він сходить лише для того, щоб закликати матеріалістичних живих істот назад до Свого царства, і розумні люди не марнують нагоди, що її дає всім живим істотам Бог-Особа. Господь нікому не забороняє вступити до Свого царства, а вже піти туди чи не піти, має вирішувати сама жива істота.

« Previous Next »