ВІРШ 11
апі на сухдас тта
бндгав кша-деват
дш рут в йадава
сва-пурй сукгам сате
апі — чи; на — наші; сухда — доброзичливці; тта — любий дядьку; бндгав—друзі; кша-деват—ті, хто завжди зосереджені на служінні Господу Шрі Крішні; дш — бачивши їх; рут — чи чувши за них; в — чи; йадава — потомки Яду; сва-пурйм — у своїй оселі; сукгам сате — чи щасливі вони.
Любий дядьку! Ви, певно, побували у Двараці. В цьому святому місці живуть наші друзі й доброзичливці, нащадки Яду, що весь час ревно служать Господу Шрі Крішні. Ви, мабуть, бачили їх або чули за них. Чи щасливо протікає життя у їхніх оселях?
Слово кша-деват, що означає «ті, хто завжди ревно служать Господу Крішні», має велику вагу в цьому вірші. Ядави й Пандави, чиї думки постійно були зосереджені на Господі Крішні та Його різноманітних трансцендентних діяннях, були, як і Відура, чисті віддані Господа. Відура покинув дім, щоб повністю присвятити себе на служіння Господеві, а Пандави та Ядави завжди думали тільки про Господа Крішну. Тому вони — чисті віддані, так само як Відура. Живуть чисті віддані вдома чи покинули його, головна їхня якість — це те, що вони завжди з любов’ю думають про Крішну, знаючи, що Господь Крішна — це Абсолютний Бог-Особа. Камса, Джарасандга, Шішупала та інші такі самі демони також невідступно думали про Господа Крішну, але вони думали не так — вони думали про Нього або з ворожістю, або вважаючи Його просто за могутню людину. Тому Камса і Шішупала перебувають на іншому рівні, ніж Відура, Пандави та Ядави, що всі є чисті віддані Господа.
Махараджа Юдгіштгіра також завжди думав про Господа Крішну та Його супутників у Двараці, бо інакше він би не розпитувався за них у Відури. Отже, Махараджа Юдгіштгіра, хоча й занурений у державні справи світового царства, був на тому самому рівні відданого служіння, що й Відура.