ВІРШ 24
аґнір нісшо датта ча
ґаро др ча дӯшіт
хта кшетра дгана йеш
тад-даттаір асубгі кійат
аґні—пожежу; нісша—влаштував; датта—дав; ча — і; ґара — отрути; др — законну дружину; ча — і; дӯшіт — образив; хтам — загарбав; кшетрам — царство; дганам — багатство; йешм — тих; тат — від них; даттаі — даний; асубгі — утримання; кійат — непотрібно.
Немає ніякого сенсу в такому ницому житті з милостині тих, кого ти намагався згубити зі світу, спаливши чи отруївши, тих, одну з дружин кого ти тяжко скривдив, тих, чиє царство та маєтки ти загарбав.
Релігійні засади устрою варнашрами передбачають, що частина людського життя має бути присвячена суто на самопізнання та звільнення, що приступні істоті в людській формі існування. Це — загальновизнаний порядок, але такі особистості, як Дгрітараштра, прагнуть лишатися вдома і на спаді віку, не соромлячись жити навіть милостинею від своїх ворогів. Тож Відура хотів звести це на очі Дгрітараштрі, даючи зрозуміти, що ліпше вже загинути, як його сини, ніж існувати з такої ганебної милостині. П’ять тисяч років тому був один такий Дгрітараштра, але нині свій Дгрітараштра є в кожному домі. Надто ж сказане стосується до сучасних політиків: вони не хочуть залишати політичної діяльности, аж поки їх змусить до того жорстока рука смерти чи відберуть життя якісь суперники. Чіплятися за свою сім’ю до самого кінця — це останній ступінь деґрадації людини; отож і нині, щоб просвітляти таких Дгрітараштр, конче потрібні такі Відури.