No edit permissions for Ukrainian

ВІРШ 30

паті прайнта субаласйа путрі
паті-врат чнуджа
ґма сдгві
хімлайа нйаста-даа-прахарша
манасвінм іва сат сампрахра

патім  —  за чоловіком; прайнтам  —  що покидав дім; субаласйа  —  царя Субали; путрі  —  гідна дочка; паті-врат  —   віддана чоловікові; ча  —  також; ануджаґма  —  пішла слідом; сдгві   —   вірна ; хімлайам   —   до Гімалаїв ; нйаста - даа   —   той, хто прийняв посох зреченика; прахаршам  —  що захоплюють; манасвінм  —  великих воїнів; іва  —  наче; сат  —  законний; сампрахра  —  напад.

Його шляхетна й цнотлива дружина Ґандгарі (дочка царя Кандахара [Ґандгара] Субали) пішла услід за чоловіком, побачивши, що він рушив до Гімалаїв,    —    справжньої втіхи для людини з посохом зреченика, яку вони надихають, наче бійця    —    виклик ворога.

Саубаліні, чи Ґандгарі, дочка царя Субали і дружина царя Дгрітараштри,    —    це ідеал відданої своєму чоловікові дружини. Ведичне суспільство виховувало цнотливих і вірних дружин, і Ґандгарі була одною з багатьох таких вірних дружин, про яких розповідає історія. Лакшміджі Сітадеві також була дочкою великого царя, але теж пішла разом із своїм чоловіком, Господом Рамачандрою, на вигнання, у ліс. Як жінка, Ґандгарі могла б лишитися вдома чи піти жити до свого батька, однак з вірности чоловікові й бувши шляхетної вдачі, вона, не вагаючись, рушила слідом за подружжям. Коли Відура напучував Дгрітараштру щодо життя у зреченні, Ґандгарі теж слухала його. Однак Дгрітараштра не попрохав її йти за ним, бо він уже сповнився рішучости, наче великий воїн, який іде у битву назустріч небезпеці. Дгрітараштру вже не приваблювали так звані дружина й родичі, і він постановив самотою піти з дому, але його вірна дружина Ґандгарі вирішила, що буде з чоловіком до останньої хвилі. Махараджа Дгрітараштра прийняв ванапрастгу, а на цьому ступені дружині дозволено лишатися при чоловікові, доброхіть йому служачи; однак якщо чоловік склав обітницю санн’яси, дружина вже не має права лишатися зі своїм колишнім чоловіком. Прийняття санн’яси означає цивільну смерть, тому в суспільстві колишню дружину санн’ясі вважають за вдову, а будь-які стосунки між нею та її колишнім чоловіком припиняються. Махараджа Дгрітараштра не відкинув від себе своєї вірної дружини, і вона на власний ризик пішла за ним.

Санн’ясі приймає посох на знак того, що він зрікся земного життя. Існує два типи санн’ясі. Ті, хто підтримує філософію майавади, головним речником якої є Шріпада Шанкарачар’я, приймають один посох (екаданду), а ті, хто підтримує філософію вайшнав, приймають посох, що складається з трьох палиць (тріданду). Санн’ясі-майаваді називають екаданді- свамі, а санн’ясі-вайшнав    —    тріданді-свамі або й ще виразніше    —    тріданді-ґосвамі, щоб відрізняти їх від філософів- майаваді. Екаданді-свамі переважно приваблюють Гімалаї, а санн’ясі-вайшнав    —    Вріндаван і Пурі. Санн’ясі-вайшнави є нароттами, тоді як санн’ясі-майаваді    —    це дгіри. Махараджа Дгрітараштра отримав пораду йти стопами дгір, бо на рівні, на якому він перебував, стати нароттамою йому було б непросто.

« Previous Next »