ВІРШ 44
йан манйасе дгрува локам
адгрува в на чобхайам
сарватг на хі очйс те
снехд анйатра мохаджт
йат — хоча; манйасе — гадаєш; дгрувам — Абсолютна Істина; локам — особистості; адгрувам — нереальність; в — чи; на — чи ні; ча — також; убгайам — чи і те, і те; сарватг — будь-як; на — ніколи; хі — певно; очй — причина журитися; те — вони; снехт — через прив’язаність; анйатра — або якось інакше; моха-джт — через оману.
Чи ти вважаєш душу за вічну сутність, а матеріальне тіло за тлінне, а чи думаєш, що все існує у безособистісній Абсолютній Істині, чи гадаєш, що все є незбагненним поєднанням матерії та духу, — в будь-якому разі, шановний царю, біль розлуки виникає через ілюзорну прив’язаність і тільки через неї.
Істина полягає в тому, що кожна жива істота є осібна, невід’ємна частка Верховної Істоти, і її природне становище — добровільно підпорядковуватись й служити вищій волі. Жива істота вічно підвладна Господеві і в зумовленому матеріальному існуванні, і у звільненому стані повного знання і невмирущости. Однак ті, хто не посідає істинного знання, висувають численні теорії щодо справжнього становища живої істоти. Втім, усі філософські школи визнають, що жива істота вічна, а складене з п’яти елементів тіло, яке її вкриває, тимчасове і тлінне. За законами карми вічна жива істота переселяється з одного матеріального тіла до іншого, а матеріальні тіла тлінні зі своєї природи. Тому немає причин тужити, коли жива істота переселяється до іншого тіла чи коли матеріальне тіло на певній стадії вмирає. Є й інші філософи, які вважають, що коли з духовної душі спадає матеріальна оболонка, душа зливається з Верховним Духом. Є ще такі, які не вірять в існування духа чи душі, а тільки в дану у відчуттях матерію. Ми щодня стикаємося у житті з перетвореннями матерії з однієї форми в іншу, однак не побиваємся через ці зміни. Хоч би якого погляду трималась людина, в будь-якому випадку опиратися дії божественної енерґії вона нездатна. Ця енерґія не кориться нікому, а тому журитися нема чого.