ВІРШ 12
йат-теджастга бгаґавн йудгі ӯла-пір
вісмпіта саґіріджо ’страм адн ніджа ме
анйе ’пі чхам амунаіва калевареа
прпто махендра-бгаване махад-санрдгам
йат — кого; теджас — впливом; атга — водночас; бгаґавн — особистість бога ( Господь Шіва ) ; йудгі — у битві; ӯла-пі — з тризубом у руці; вісмпіта — був уражений; са-ґіріджа — з дочкою Гімалаїв; астрам — зброю; адт — подарував; ніджам — своє; ме — мені; анйе апі — і також інші; ча — і; ахам — я; амун — цим; ева — безперечно; калевареа — тілом; прпта — досяг; мах-індра-бгаване — в обителі Індрадеви; махат — великий; сана-ардгам — другий за висотою трон.
Тільки завдяки Його впливові я зумів справити велике враження на божественного Господа Шіву та його дружину, дочку Гімалаїв. Задоволений мною, він [Господь Шіва] подарував мені свою зброю. Різну зброю від себе подарували мені й багато інших півбогів, і на додаток до всього я зміг потрапити в цьому моєму тілі на райські планети і удостоївся там чести сидіти на другому за висотою троні.
Милістю Верховного Бога-Особи, Господа Шрі Крішни Арджуна зумів вдовольнити всіх півбогів разом з Господом Шівою. Слід знати, що запобігти ласки Господа Шіви чи будь-якого іншого півбога не конче означає отримати ласку Верховного Господа Шрі Крішни. Равана, безперечно, був великий відданий Господа Шіви, однак це не врятувало його від гніву Господа Рамачандри, Верховного Бога-Особи. Таких історій в Пуранах є чимало. Натомість з даного вірша ми дізнаємося, що Арджуна зумів вдовольнити Господа Шіву навіть поєдинком. Віддані Верховного Господа вміють шанувати півбогів, однак віддані півбогів через брак розуму подеколи вважають, що Верховний Бог-Особа не вищий за півбогів. Такі уявлення є образою, і того, хто їх тримається, зрештою спіткає такий самий кінець, як Равану й таких, як він. Дружні стосунки з Господом Шрі Крішною, про які оповідає Арджуна, можуть багато чого навчити, якщо тільки людина здатна усвідомити з цих прикладів, що, вдовольнивши Верховного Господа Шрі Крішну, можна отримати всі блага, тоді як віддані (шанувальники) півбогів можуть отримати лише часткове благо, так само минуще, як самі півбоги.
Інший важливий момент у цьому вірші полягає в тому, що милістю Господа Шрі Крішни Арджуна зміг потрапити на райську планету, навіть не змінюючи свого тіла, і там його вшанував півбог райського царства Індрадева, посадовивши Арджуну на трон, що був другий за висотою після його власного престолу. Райських планет досягає той, хто виконує доброчесну діяльність, яку приписують шастри в розділі про кармічну діяльність. «Бгаґавад-ґіта» (9.21) пояснює, що коли наслідки такої доброчесної діяльности вичерпаються, тому, хто насолоджувався ними, доведеться знову опуститися на Землю. Місяць також належить до райських планет, і вступити на нього, завершивши життя в цьому тілі, дозволено лише тим, хто діяв виключно доброчесно, тобто влаштовував жертвопринесення, роздавав милостиню і виконував суворі аскези. Арджуні дозволили вступити на райські планети в тому самому тілі суто з ласки Господа, бо інакше це було б неможливо. Спроби сучасних вчених досягти райських планет приречені на поразку, бо цим вченим далеко до Арджуни. Вони — звичайні люди, що не мають за плечима ні жертвопринесень, ні роздачі милостині чи виконання аскез. Матеріальне тіло перебуває під впливом трьох ґун матеріальної природи: добра, страсти та невігластва. Сучасне людство перебуває під впливом головно страсти й невігластва, і проявляється це у хтивості та жадібності. Такі людці навряд чи спроможні наблизитись до вищих планетних систем. Понад вищими планетами існує ще багато інших планет, досягти яких здатні лише ті, хто перебуває виключно під впливом ґуни добра. На райських та інших планетах у всесвіті живуть істоти з високорозвиненим інтелектом, які у багато разів розумніші за людей. Всі вони доброчесні і перебувають на вищому або найвищому рівні добра. Всі вони — віддані Господа, і хоча якість добра в них не бездомісна, їх знають як півбогів, що посідають стільки добрих якостей, скільки можливо в матеріальному світі.