ВІРШ 14
йад-бндгава куру-балбдгім ананта-прам
еко ратгена татаре ’хам атірйа-саттвам
пратйхта баху дгана ча май пареш
теджс-пада маімайа ча хта іробгйа
йат-бндгава — лише завдяки Його дружбі; куру-бала-абдгім — океан збройних сил Куру; ананта-прам — нездоланний; ека — сам; ратгена — сидячи на колісниці; татаре— зміг перетнути ; ахам — я ; атірйа — непереможний ; саттвам — існування; пратйхтам — повернув; баху — велику кількість; дганам — багатства; ча — також; май — моїх; парешм — ворогів; тедж-падам — джерело сяйва; маі- майам — оздоблений самоцвітами; ча — також; хтам — захоплений; іробгйа — з їхніх голів.
Військо Кауравів було наче океан, повний непереможних істот, і тому видавалось нездоланним. Але завдяки дружбі з Ним я на своїй колісниці зміг перетнути той океан. Це тільки Його милістю я зумів повернути назад корів і захопити чимало царських шоломів, оздоблених самоцвітами, що сліпучо сяяли.
На боці Кауравів було багато могутніх полководців — Бгішма, Дрона, Кріпа, Карна та інші, і їхня військова сила була нездоланна, як великий океан. Однак милістю Господа Крішни Арджуна, одинокий воїн на колісниці, зумів без труду винищити їх усіх одного по однім. У таборі супротивника змінилося багато полководців, а тимчасом у Пандав через усю велику битву військами командував один Арджуна, сидячи на колісниці, якою правував Господь Крішна. А коли Пандави жили інкоґніто у палаці царя Вірати, Каурави розпочали чвари з царем і вирішили відібрати в нього його численні корови. Коли вони забирали корів, Арджуна, не відкриваючи себе, вступив з ними в битву і, вигравши її, повернув усі корови назад, і до того ж захопив трофеї — самоцвіти з царських тюрбанів. Арджуна згадує, що це все було можливе єдино милістю Господа.