ВІРШ 18
нармй удра-ручіра-сміта-обгітні
хе пртга хе ’рджуна сакге куру-нанданеті
саджалпітні нара-дева хді-спні
смартур луганті хдайа мама мдгавасйа
нармі—жартівлива мова; удра—дуже відверто; ручіра — приємні; сміта-обгітні — прикрашені усміхом; хе — знак звертання; пртга — сину Прітги; хе — частка, що вказує на звертання; арджуна — Арджуно; сакге — друже; куру-нандана — сину роду Куру; іті — і подібне; саджалпітні — такі розмови; нара-дева — царю ; хді — серце ; спні — торкають; смарту—згадувані; луганті—переповнюють; хдайам — серце й душу; мама — мої; мдгавасйа — Мадгави (Крішни).
О царю! Його жарти і відверта мова тішили серце, а усміх робив їх ще чудовішими. Його звертання до мене, коли Він казав: «Сину Прітги, друже, потомку роду Куру!», Його сердечність у стосунках зі мною нині зринають у моїй пам’яті і переповнюють моє єство.