ВІРШ 28
сӯта увча
ева чінтайато джішо
кша-пда-сарорухам
саухрдентіґгена
нтсід вімал маті
сӯта увча — Сута Ґосвамі сказав; евам — так; чінтайата—думаючи про настанови; джішо—Верховного Бога- Особи; кша-пда — стопи Крішни; сарорухам — подібні до лотосів; саухрдена — щирою дружбою; аті-ґгена — у тісних стосунках; нт — заспокоєний; сіт — так став; вімал — без найменшого сліду матеріального занечищення; маті — розум.
Сута Ґосвамі сказав: Отож Арджуна поринув у роздуми про настанови Господа, що їх Він відкрив йому як Своєму близькому другові, і зосередився на лотосових стопах Господа. Завдяки тому його розум заспокоївся і звільнився від усякого матеріального занечищення.
Господь абсолютний, а тому заглибитись у роздуми про Нього — все одно що увійти в йоґічний транс. Господь невідмінний від Свого імені, форми, якостей, розваг, оточення і Своїх дій. Отож Арджуна став роздумувати про настанови, які отримав від Господа на полі битви Курукшетра, і самі ці настанови почали очищувати його розум від матеріальної скверни. Господь — наче Сонце: коли сходить сонце, темрява, чи невігластво, зникає без сліду, і так само коли Господь з’являється в розумі відданого, це може вмить усунути вплив матерії, який змушує живу істоту страждати. Тому для захисту від скверни матеріального світу Господь Чайтан’я радить постійно оспівувати Господнє ім’я. Розлука з Господом безперечно завдає болю відданому, однак ці почуття пов’язані з Господом і тому мають особливий трансцендентний вплив, який дає серцю відданого розраду. Це почуття розлуки теж є джерелом трансцендентного блаженства, і його не можна прирівнювати до нечистого матеріального почуття розлуки.