ВІРШ 40

Очиститись від матеріальної скверни    —    це неодмінна умова для того, щоб стати одним з супутників Господа. Якщо від неї не очиститись, стати супутником Господа чи повернутися додому, до Бога неможливо. Отож Махараджа Юдгіштгіра задля духовної чистоти негайно відмовився від царського багатства і скинув царські строї та прикраси. Кашая, шафранова пов’язка на стегнах санн’ясі, є символом свободи від привабливих матеріальних шат, і саме тому Махараджа Юдгіштгіра змінив на неї свій одяг. Його більше не цікавили царство та сім’я, і так він цілковито звільнився від матеріальної скверни, чи то матеріальних позначень. Здебільшого люди прив’язані до всіляких позначень, до того, що вони називають родиною, суспільством, країною, фахом, статками, становищем тощо. Поки людина прив’язана до таких позначень, вважають, що вона осквернена матерією. Так звані проводарі сучасного суспільства дуже прив’язані до національної свідомости, але вони не розуміють, що така свідомість хибна, бувши так само одним з численних позначень зумовленої матерією душі. Повернутися до Бога на силі тільки той, хто відкинув такі позначення. За браком знання нерозумні поклоняються тим, хто помирає у національній свідомості, однак у вірші маємо приклад Махараджі Юдгіштгіри, царя, що готувався покинути цей світ вільним від будь-яких національних та інших позначень. Але його пам’ятають донині, бо він був великий праведний цар, що майже не поступався Богові-Особі Шрі Рамі. Під владою таких праведних царів люди світу були в усьому щасливі, тож імператору неважко було правити над цілим світом.