ВІРШ 15
тан но бгавн ваі бгаґават-прадгно
махаттамаікнта-парйаасйа
харер удра чаріта віуддга
урӯшат но вітаноту відван
тат — тому; на — нас; бгавн — вельмишановний; ваі— певно; бгаґават—що має стосунок до Бога-Особи; прадгна — головно ; махат-тама — найбільших серед найбільших; екнта — виключно; парйаасйа — притулку; харе — Господа; удрам — неупереджені; чарітам — діяння; віуддгам — трансцендентні; урӯшатм — тим, хто прагне почути; на — нам; вітаноту — ласкаво повідай; відван — о вчений.
О Суто Ґосвамі! Тобі відома істина, і ти — чистий відданий Господа, бо головна твоя мета — служити Богові-Особі. Тож, будь ласка, повідай нам про розваги Господа, що перевершують будь-які матеріальні уявлення, бо ми спраглися за такими оповідями.
Оповідати про трансцендентні діяння Господа може тільки той, хто своє служіння й поклоніння присвячує Господеві Крішні, Верховному Богові-Особі, і тільки Йому. А ті, що прийшли слухати такі оповіді, повинні мати палке бажання чути про Господа. Бесіди про Трансцендентне можуть тривати, коли виконано обидві ці умови, а саме коли є гідний оповідач і підготовані до сприйняття оповіді слухачі. Якщо ж такі обговорення відбуваються між платними оповідачами та поглинутими матеріальними думками слухачами, це не дасть справжньої користи нікому. Платні оповідачі влаштовують бгаґавата-саптаху напоказ, щоб заробити на утримання сім’ї, а зацікавлені в матеріальних речах слухачі приймають участь у таких бесідах бгаґавата-саптахи, щоб дістати якусь матеріальну вигоду — стати доброчесними, забагатіти, отримати чуттєве задоволення чи звільнення. Такі обговорення «Бгаґаватам» не чисті від скверни матеріальних якостей. На противагу таким бесідам обговорення «Шрімад-Бгаґаватам» між мудрецями Наймішаран’ї та Сутою Ґосвамі відбувалось на трансцендентному рівні. Ніхто не прагнув ніяких матеріальних здобутків. Під час таких обговорень і слухачі, і оповідач відчувають безмежну трансцендентну насолоду і тому можуть слухати й говорити впродовж тисяч років. Сучасні бгаґавата-саптахи тривають тільки сім днів, а щойно вистава закінчується і слухачі, й оповідач повертаються до своєї звиклої матеріальної діяльности. Чому? Тому що оповідач не є бгаґават-прадгна, а слухачі не урӯшатм, як пояснено вище.