ВІРШ 32
тасйа путро ’тітеджасві
віхаран блако ’рбгакаі
рджґга прпіта тта
рутв татредам абравіт
тасйа — його (мудреця); путра — син; аті — надзвичайно; теджасві—могутній; віхаран—бавлячись; блака— з хлопчиками ; арбгакаі — дітьми; рдж — царем ; аґгам — прикрість; прпітам — завдала; ттам — татові; рутв — почувши; татра — тоді ж; ідам — це; абравт — сказав.
Мудрець мав сина, і цей хлопчик, бувши сином брахмани, посідав велику могутність. Граючись із дітьми, він дізнався, якої прикрости завдав його батькові цар, і одразу ж промовив такі слова.
Завдяки чудовому врядуванню Махараджі Парікшіта навіть малий хлопець, який ще бавився з такими самими, як і він, нетямущими дітьми, міг володіти силою справжнього брахмани. Хлопчика звали Шрінґі. Батько виховував з нього щирого брахмачарі, і тому той володів силою брахмани навіть за малих літ. Але вік Калі шукав нагоди почати руйнацію культурних традицій чотирьох станів життя — і нерозумна дитина відкрила вікові Калі лазівку в сферу ведичної культури. Ненависть до нижчих класів посіяв уперше під впливом доби Калі цей хлопчик-брахмана, і відтоді культурне життя стало день у день занепадати. Першою жертвою несправедливости брахман став Махараджа Парікшіт, і тоді захист від навали Калі, якому опирався цар, ослабнув.