ВІРШ 7
ннудвеші калі самр
сраґа іва сра-бгук
куалнй у сіддгйанті
нетарі ктні йат
на — ніколи; анудвеші — ворожий; калім — до уособленого Калі; самр — імператор; срам-ґа — реаліст, як бджоли; іва — наче; сра-бгук — той, хто вибирає саму суть; куалні — добрі речі; у — одразу; сіддгйанті — приносить плоди; на — ніколи; ітарі — недобрі; ктні — виконано; йат — так.
Махараджа Парікшіт умів вибирати з усього саму тільки суть, як бджоли, що вибирають саму суть [з квітки]. Він чітко знав, що за доби Калі добро приносить добрі плоди одразу, тоді як зло мусить бути справді зроблене [і лише тоді людина отримує його наслідки]. Тому він не чув ніякої ворожости до уособленого Калі.
Епоху Калі називають добою занепаду. А що становище живих істот за цієї доби скрутне, Верховний Господь надав їм особливих пільг. Волею Господа жива істота цієї доби стає жертвою наслідків гріховних дій тільки коли вже вчинить гріх. За інших епох людина ставала жертвою гріха, навіть якщо лише подумала вчинити його. Натомість за цієї доби жива істота отримує добрі наслідки навіть якщо лише подумає зробити щось доброчесне. Махараджа Парікшіт, що Господньою милістю був найученіший і найдосвідченіший цар, не чув до уособленого Калі ворожости, водночас він не збирався давати йому і найменшої можливости діяти. Цар захищав своїх підданих від небезпеки стати жертвою гріховности доби Калі і водночас надав Калі всі можливості для діяльности, дозволивши йому оселитися в певних місцях. Наприкінці «Шрімад-Бгаґаватам» сказано, що, незважаючи на всю лиху діяльність уособленого Калі, ця епоха має одну величезну перевагу — кожен може досягти звільнення, просто оспівуючи святе ім’я Господа. Отже, Махараджа Парікшіт скерував організовані зусилля на те, щоб поширити оспівування святого імені Господа, і так врятував підданих від лабетів Калі. За одну цю перевагу великі мудреці подеколи благословляють добу Калі. У Ведах також сказано, що обговорення діянь Господа Крішни може звільнити від усіх вад доби Калі. Ще на початку «Шрімад-Бгаґаватам» сказано, що коли переповідають «Шрімад-Бгаґаватам», Верховний Господь входить у серце людини і лишається там назавжди. Це деякі з великих переваг доби Калі, і Махараджа Парікшіт, вірний вченню вайшнав, повністю скористався з них, не тримаючи зла на добу Калі.