No edit permissions for Ukrainian

ВІРШ 24

тата ча ва пччгйам іма віпччге
вірабгйа віпр іті ктйатйм
сарвтман мрійамаі ча ктйа
уддга ча татрматбгійукт

тата  —  що так; ча  —  і; ва  —  вас; пччгйам  —  те, що треба спитати; імам  —  це; віпччге  —  дозвольте запитати; вірабгйа  —  гідні довіри; віпр  —  брахмани; іті  —  так; ктйатйм  —  з усіх обов’язків; сарва-тман  —  кожним; мрійамаі  —  і насамперед тими, хто на порозі смерти; ча  —   і; ктйам  —  обов’язок; уддгам  —  абсолютно правильний; ча  —  і; татра  —  в тому; мата  —  досконалими роздумами; абгійукт  —  пасує.

О гідні довіри брахмани! Тепер я хотів би почути від вас, що мені належить зараз робити. Прошу вас, розваживши все як слід, скажіть мені, в чому полягають досконалі обов’язки кожної людини за будь-яких умов, і насамперед обов’язки тих, хто стоїть на порозі смерти.

У цьому вірші цар задав ученим мудрецям два запитання. Перше запитання стосується обов’язків кожної людини за всіх умов, а друге    —    окремо обов’язків того, хто має скоро померти. З цих двох запитань запитання про обов’язок людини, на яку чекає смерть, важливіше, адже кожен обов’язково помре    —    або невдовзі, або за сто років. Неістотно, скільки саме проживе людина, важливо знати, що слід робити перед смертю. Ці два запитання Махараджа Парікшіт порушив і перед Шукадевою Ґосвамі, коли той прийшов, і власне весь «Шрімад-Бгаґаватам», від Другої пісні і до Дванадцятої, є відповіддю на ці два запитання. Висновок, який випливає з цього і який узгоджується з остаточними словами Самого Господа в «Бгаґавад-ґіті», полягає в тому, що суттю вічного обов’язку кожної живої істоти є служіння Господеві Шрі Крішні. Махараджі Парікшіту це було вже відомо, однак він хотів почути від великих мудреців, що зібралися там, одностайне підтвердження своїм думкам, так щоб виконувати свій обов’язок вже без ніяких вагань. Махараджа Парікшіт вжив важливе слово уддга, «абсолютно правильний». Різні філософські школи пропонують різні методи, щоб пізнати трансцендентне, тобто усвідомити себе. Серед цих методів деякі належать до найвищої категорії, а деякі до середньої або нижчої. Метод найвищої категорії вимагає віддатися лотосовим стопам Господа і так врятуватись від усіх гріхів та їхніх наслідків.

« Previous Next »