No edit permissions for Ukrainian

ВІРШ 29

са вішу-рто ’тітгайа ґатйа
тасмаі сапарй іирасджахра
тато нівтт хй абудг стрійо ’рбгак
махсане сопавівеа пӯджіта

са  —  він; вішу-рта  —  Махараджа Парікшіт (кого завжди захищав Господь Вішну); атітгайе  —  стати гостем; ґатйа  —  прибульця; тасмаі  —  йому; сапарйм  —  усім тілом; ірас  —  схиливши голову; джахра  —  віддав поклон; тата  —  по тому; нівтт  —  відстали; хі  —  певно; абудг  —   менш розумні; стрійа  —  жінки; арбгак  —  хлопчаки; мах-сане  —  почесне місце; са  —  він; упавівеа  —  сів; пӯджіта  —  прийнявши знаки шани.

Махараджа Парікшіт, кого називають ще Вішнурата [той, кого завжди захищає Вішну], привітав головного гостя, Шукадеву Ґосвамі, шанобливим поклоном. Тоді юрма нетямущих жінок та дітей врешті відстала від нього. Прийнявши знаки шани від усіх присутніх, він сів на почесному високому сидінні.

ПОЯСНЕННЯ: Коли Шукадева Ґосвамі з’явився перед зібранням, усі присутні за винятком В’ясадеви, Наради та кількох інших мудреців повставали, а Махараджа Парікшіт, що був надзвичайно радий вітати великого відданого Господа, простерся перед ним в поклоні. Шукадева Ґосвамі також вітався й відповідав на вітання інших обіймами, потиском рук, кивком голови і поклонами, батькові й Нараді Муні передусім. По тому його запросили очолити зібрання. Побачивши, як прийняли Шукадеву Госвамі цар та мудреці, хлопчаки з вулиці та нерозумні жінки, вражені й сповнені благоговіння, покинули глузувати з нього. Зрештою все заспокоїлося і запанував урочистий та вмиротворений настрій.

« Previous Next »