ВІРШ 37
ата пччгмі сасіддгі
йоґін парама ґурум
пурушасйеха йат крйа
мрійамасйа сарватг
ата—тому; пччгмі—прохаю вказати; сасіддгім—шлях до досконалости ; йоґінм — святих ; парамам — найвищий ; ґурум — духовний вчитель ; пурушасйа — людини ; іха — за цього життя; йат — який; крйам — обов’язок; мрійамасйа — того, хто скоро помре; сарватг — у всьому.
Ти духовний вчитель великих святих та відданих, і тому я благаю тебе: покажи мені шлях, що їм прийде досконалости кожний, а передусім той, хто став на порозі смерти.
ПОЯСНЕННЯ: Якщо людина не палає бажанням дізнатися про шлях до досконалости, їй непотрібно звертатися до духовного вчителя. Духовний вчитель — це не якась дорога витребенька у домі. Матеріаліст звичайно приймає так званого духовного вчителя в погоні за модою, не отримуючи від цього ніякої користи. Неправдивий духовний вчитель просто лестить так званому учневі, а тому і вчитель, і його підопічний ідуть прямісінько в пекло. Махараджа Парікшіт — взірець справжнього учня, тому що він порушує питання насущно важливі для кожного, і насамперед для людини, що стала на порозі смерти. Питання, яке порушив Махараджа Парікшіт, складає основу всього «Шрімад-Бгаґаватам». Погляньмо ж, як мудро відповідатиме великий вчитель.