ВІРШ 24
пртгівд друо дгӯмас
тасмд аґніс трайімайа
тамасас ту раджас тасмт
саттва йад брахма-даранам
пртгівт — з землі; друа — дрова; дгӯма — дим; тасмт — від того; аґні — вогонь; трайі — ведичні жертвопринесення; майа — зроблені з; тамаса — в ґуні невігластва; ту — але; раджа — ґуна страсти; тасмт — від того; саттвам — ґуна добра; йат — котра; брахма — Абсолютної Істини; даранам — осягнення.
Дрова — це видозмінена земля, та дим, що з них, ліпший за сиру деревину. Але вогонь ще ліпший, тому що завдяки вогню можна добути блага вищого знання [здійснюючи ведичні жертвопринесення]. Так само страсть [раджас] ліпша від невігластва [тамасу]; але найліпшим є добро [саттва], бо завдяки йому людина може осягнути Абсолютну Істину.
ПОЯСНЕННЯ: Як пояснено раніше, звільнитися від зумовленого життя матеріального існування можна виконуючи віддане служіння Богові-Особі. З цього ж вірша стає зрозумілим, що стати гідним виконувати віддане служіння Господеві можна лише піднявшись на рівень ґуни добра (саттви). Проте, навіть якщо на шляху духовного розвитку траплятимуться перешкоди, людина, виконуючи вказівки досвідченого духовного вчителя, матиме змогу поступово піднятися на рівень саттви навіть із рівня тамасу. Отже тому, ким рухає щире бажання прийти до досконалости, треба звернутись до істинного досвідченого духовного вчителя. Такий духовний учитель зуміє направити учня, хоч на якому рівні життя — тамасу,
Отже погляд, ніби поклоніння будь-якій якості чи формі Верховного Бога-Особи дає однакове благо, є помилковий. За винятком Самого Вішну, всі Його відокремлені форми проявляються підвладні умовам матеріальної енерґії, і тому такі форми матеріальної енерґії не на силі допомогти людині піднятися на рівень саттви, що єдиний уможливлює звільнення з матеріального рабства.
Над нецивілізованим життям, або життям нижчих тварин, владна ґуна тамасу. Цивілізована людина, з її пристрастю до всіляких матеріальних здобутків, живе на рівні раджасу. На рівні раджасу людина може знайти провідну нитку до усвідомлення Абсолютної Істини у формі тонких почуттів у філософії, мистецтві й культурі, і морально-етичних засад, однак саттва-гуна — це ще вищий матеріальний рівень: якість, яка вже дає реальну змогу усвідомити Абсолютну Істину. Іншими словами, існує якісна різниця між різними типами методів поклоніння, а також між плодами, якими винагороджують панівні божества, а саме: Брахма, Вішну та Хара.