ВІРШ 28

ПОЯСНЕННЯ: В цьому вірші Господь Шрі Крішна, Бог- Особа, вирізнений з-поміж усіх інших втілень. Серед аватар (втілень) Його названо тому, що Своєю безпричинною ласкою Він сходить із трансцендентної обителі. Аватара означає «той, хто сходить». Усі втілення Господа, і Сам Господь теж, сходять на різні планети матеріального світу, являючись у різних формах задля певної місії. Іноді Господь сходить Сам, а іноді сходять різні Його повні частки, частки повних часток або ж відокремлені частки, прямо чи непрямо вповноважені від Нього, щоб здійснити якісь особливі функції. Господь відначально повен усього багатства, усієї звитяги, слави, краси, всього знання та всієї зречености. Зазначимо, що коли ці щедроти частково проявляються через повні частки або частки повних часток, Його могутність проявляється тою мірою, якою це потрібно в кожнім випадку, щоб виконати якусь конкретну функцію. Якщо кімнату освітлюють лише малопотужні лампочки, це не означає, що потужність електростанції обмежена потужністю цих малих лампочок. Потужности електростанції вистачає приводити в рух великі промислові електродвигуни, що потребують набагато більшої напруги. Так само і Господні втілення проявляють свою могутність лише настільки, наскільки це потрібно в кожному окремому випадку.

Наприклад, Господь Парашурама й Господь Нрісімха проявили надзвичайну могутність : перший знищив двадцять один раз непокірних кшатрій, другий вбив могутнього безбожника Хіран’якашіпу. Хіран’якашіпу був настільки могутній, що навіть півбогів на інших планетах вкидало в дрож, коли він невдоволено супився. Півбоги з вищого рівня матеріального існування у всьому перевершують найвизначніших людей: в багато разів довше живуть, в багато разів вродливіші й багатші й таке інше, однак і вони боялися Хіран’якашіпу. Важко навіть уявити, яку владу над матеріальним світом мав Хіран’якашіпу, але і він був роздертий на шматки нігтями Господа Нрісімхи. Це означає, що ніхто, хоч який він могутній у матеріальному розумінні, не встоїть проти сили могутніх нігтів Господа. Так само Джамадаґн’я, Боже втілення, виявив могутність Господа, вбивши усіх непокірливих царів, що укріпились у своїх могутніх державах. Нарада, вповноважене втілення Господа, повне втілення Вараха і непрямо вповноважений Господь Будда пробуджували в людському загалові віру. Втілення Рами й Дганвантарі явили Його славу, а Баларама, Мохіні й Вамана показали Його вроду. Даттатрея, Матс’я, Кумара й Капіла появили Його трансцендентне знання. Нара й Нараяна Ріші явили Його зреченість. Так різні втілення Господа прямо чи непрямо проявляли різні Господні якості, однак Господь Крішна, відначальний Господь, явив всі якості Бога в повноті і тим підтвердив, що Він є джерело всіх інших втілень. Найнезвичайніші ж Свої якості Господь Шрі Крішна явив у розвагах із дівчатами-пастушками, явлених Його внутрішньою енерґією. Його розваги з ґопі    —     це вияв трансцендентного існування, блаженства й знання, хоча вони й скидаються на плотську любов. Не треба витлумачувати особливу привабливість Його розваг із ґопі неправильно.
Ці розваги описано в Десятій пісні «Бгаґаватам», що поступово, через попередні дев’ять пісень підносить читача на рівень розуміння трансцендентної природи розваг Господа Крішни з ґопі.

Шріла Джіва Ґосвамі, спираючись на авторитетні джерела, проголошує, що Господь Крішна є джерело всіх інших втілень. Неправильно вважати, що є інше джерело, яке породжує форму Господа Крішни. В особі Господа Шрі Крішни повною мірою присутні всі ознаки Верховної Істини, до того ж у «Бгаґавад-ґіті» Господь наголошує: немає істини, що була б вищою за Нього чи рівною Йому. В цьому вірші особливу вагу має слово свайам, яке підкреслює, що формі Господа Крішни немає джерела, крім Нього Самого. Незважаючи на те, що і в інших місцях втілення Господа описані словом бгаґаван, що вказує на їхні особливі функції, жодне з цих утілень ніде не проголошено Верховною Особистістю. В цьому ж вірші подибуємо слово свайам, що означає «верховний, суммум бонум*».

* Найвище благо (лат.)

Крішна, суммум бонум, один без іншого. Він поширює Себе в різні частини й частки, як то сваям-рупа, сваям-пракаша, тад-екатма, прабгава, вайбгава, віласа, аватара, авеша, а також у джіви, і кожна особа, кожна особистість наділена відповідними до її становища енерґіями, що їм не скласти ліку. Вчені, добре обізнані у трансцендентних предметах, через детальний аналіз дійшли висновку, що суммум бонум, Крішна, має шістдесят чотири принципові властивості. Поширення Крішни, чи особи одного з Господом ряду, посідають ці властивості лише частково. Але Шрі Крішна повністю володіє всіма ними. Його особисті поширення, як-от сваям-пракаша й тад-екатма, аж по категорії аватар,бувши всі вішну-таттвами, посідають до дев’яноста трьох відсотків тих трансцендентних властивостей. Господь Шіва, який не є ні аватара, ні авеша, ні щось проміжне між ними, посідає майже вісімдесят чотири відсотки цих властивостей. А джіви, тобто індивідуальні живі істоти на різних рівнях життя, посідають не більше як сімдесят вісім відсотків цих властивостей. У зумовленому стані матеріального існування жива істота має ці властивості дуже незначною мірою, більшою чи меншою в залежності від того, наскільки вона доброчесна. Найдосконалішою з живих істот у кожному всесвіті є Брахма, найвищий його управитель. Він володіє сімдесятьма вісьмома відсотками тих властивостей у всій повноті. Всі інші півбоги мають тих самих якостей вже меншою мірою, а людська істота посідає тільки незначну частку цих якостей. Ідеал досконалости для людської істоти у тому, щоб повністю розвинути в собі ті сімдесят вісім відсотків властивостей. Жива істота ніколи не може мати такі самі властивості, як Шіва, Вішну чи Господь Крішна. Вона може стати істотою божественної природи, якщо повністю розвине в собі всі сімдесят вісім відсотків трансцендентних властивостей, але ніколи вона не зможе стати Богом, як Шіва, Вішну чи Крішна. Певного часу вона може стати Брахмою. Божественні живі істоти, які населяють планети в духовному небі, є вічні супутники Бога на різних духовних планетах, називаних Харі-дгама і Махеша-дгама. Понад усіма духовними планетами розташована обитель Господа Крішни, яка зветься Крішналока або Ґолока Вріндавана. Якщо жива істота досягла досконалости, повністю розвинувши в собі сімдесят вісім відсотків вищезгаданих властивостей, вона, покинувши теперішнє матеріальне тіло, може ввійти на Крішналоку.