ВІРШ 2
сӯта увча
брахма-надй сарасватйм
рама пачіме тае
амйпрса іті прокта
ші сатра-вардгана
сӯта — Шрі Сута; увча — сказав; брахма-надйм — над берегом річки, нерозривно пов’язаної з Ведами, брахманами, святими й Господом; сарасватйм — Сарасваті; рама — хатина для медитації; пачіме — на західному; тае — березі; амйпрса — місце відоме як Шам’япраса; іті — так; прокта — сказано; шім — мудреців; сатра-вардгана — який надихає діяльність.
Шрі Сута сказав: Над західним берегом Сарасваті, річки, тісно пов’язаної з Ведами, в місці за назвою Шам’япраса, що надихає мудреців у їхній трансцендентній діяльності, стоїть призначена для медитації хатина.
ПОЯСНЕННЯ: Щоб вдосконалюватись у духовнім знанні, безперечно, потрібні відповідне місце та середовище. Західний берег Сарасваті для цієї мети підходить якнайліпше. Там, у Шам’япрасі, і стоїть В’ясадевин ашрам. Хоча Шріла В’ясадева домогосподар, оселю його названо ашрамом. Ашрам — це місце, де головна увага скерована на плекання духовности — не важить, кому належить оселя, домогосподареві чи самітникові. Сама система варнашрами побудована так, що кожен життєвий уклад називається ашрамом. Це означає, що всі їх об’єднує одне — плекання духовности. І брахмачарі, і ґріхастги, і ванапрастги, і санн’ясі мають спільну мету — усвідомити Всевишнього. Тому, з погляду духовного розвитку, немає станів життя більш чи менш важливих. Різниця між ними суто зовнішня: стани різняться тільки мірою зречености. Вважають, що становище санн’ясі вище проти становища представників інших життєвих укладів, тому що життя санн’ясі передбачає вищу міру зречености.