ВІРШ 35
mainaṁ pārthārhasi trātuṁ
brahma-bandhum imaṁ jahi
yo ’sāv anāgasaḥ suptān
avadhīn niśi bālakān
м енам — ніколи його; пртга — Арджуно; архасі — не повинно ; тртум — відпустити ; брахма - бандгум — родича брахмани; імам — його; джахі — вбий; йа — він (котрий); асау — тих; анґаса — неповинних; суптн — під час сну; авадгт — забив; ніі — вночі; блакн — хлопців.
Господь Шрі Крішна сказав: Арджуно, ти не повинен являти ласку, не відпускай цього родича брахмани [брахма- бандгу] — він же забив уві сні неповинних хлопців.
ПОЯСНЕННЯ: У цьому вірші важливе значення має слово брахма-бандгу. Якщо людині довелося з’явитися на світ у родині брахмани, але називатися брахманою сама вона не заслуговує, до неї звертаються не як до брахмани, а як до родича брахмани. Син судді не обов’язково сам є суддя, але немає нічого неправильного в тому, щоб при звертанні називати його родичем «пана судді». Людина не стає суддею з народження, і так само брахманою стають не через народження. Брахмана — це той, хто має брахманічні якості. Посаду судді має обіймати людина кваліфікована, аналогічно, стати брахманою можна тільки маючи потрібні якості. Шастри визначають, що, навіть якщо людина народилася і не в брахманській сім’ї, але має відповідні якості і заслуговує на це, її слід вважати за брахману. Так само якщо народжений в сім’ї брахмани не має брахманічних якостей, то й ставитись до нього слід як до не-брахмани, тобто, сказати точніше, як до родича брахмани. Господь Шрі Крішна, найвищий авторитет з усіх релігійних засад, що дані у Ведах, особисто вказав на ці відмінності. В дальших шлоках Він обґрунтує сказане.